З 1 квітня 2024 року буде проведено автоматичний перерахунок пенсії працюючим пенсіонерам, пенсію яким призначено відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 (далі – Закон №1058).

Такий перерахунок провадиться без звернення пенсіонера, якщо після призначення чи попереднього перерахунку пенсії він продовжував працювати і станом на 1 березня ц.р. набув не менше 24 місяців страхового стажу.

Особливістю зазначеного перерахунку є те, що органами Пенсійного фонду України його буде проведено з невеликою відстрочкою у часі, коли роботодавцями буде здано звітність із сплати ЄСВ за І квартал 2024 р., тобто після 10 травня. Підвищений розмір пенсії зазвичай виплачується у червні місяці, із здійсненням доплати до отриманої пенсії з квітня місяця.

Розмір підвищення пенсії індивідуальний у кожному випадку, оскільки залежить виключно від даних кожного пенсіонера.

При проведенні такого перерахунку пенсії, як правило, використовується середня заробітна плата пенсіонера, яка склалася на момент призначення пенсії. Якщо ж після призначення пенсії заробіток пенсіонера істотно збільшується, що сприяє збільшенню індивідуального показника середньої заробітної плати, то при перерахунку пенсії з 1 квітня враховується як збільшена тривалість страхового стажу, так і підвищена середня заробітна плата (із застосуванням  показника середньої заробітної плати, який використовувався при призначенні пенсії).

Автоматичний перерахунок пенсії провадиться також пенсіонерам, які після призначення (попереднього перерахунку) пропрацювала менше ніж 24 місяців, але після призначення (попереднього перерахунку) пенсії станом на 01 березня минуло два роки.

Щодо працюючих пенсіонерів, право на перерахунок у зв’язку із набуттям 24 місяців страхового стажу у яких настає раніше, або пізніше терміну проведення автоматичного перерахунку пенсій, то вони можуть самостійно звернутися за його проведенням  у обраний для них спосіб (безпосередньо до органів Пенсійного фонду чи за допомогою електронних сервісів) після того як набудуть на нього право.

При цьому, все більше працюючих пенсіонерів використовують переваги автоматичного перерахунку пенсії. Якщо працюючий пенсіонер не звернувся особисто за таким перерахунком, коли набув необхідні 24 місяці страхового стажу, то з 1 квітня органи Пенсійного фонду проведуть такий перерахунок автоматично, що відбуватиметься і у наступних періодах, поки пенсіонер продовжуватиме працювати.

Також з 1 квітня ц.р. у зв’язку з підвищенням мінімальної заробітної плати проведено перерахунок пенсій непрацюючим пенсіонерам, які досягли 65 років, та мають страховий стаж 35 років – чоловіки, 30 років – жінки. Відповідно до статті 28 Закону №1058  мінімальний розмір пенсії таких осіб не може бути меншим 40% від мінімальної зарплати.

Оскільки розмір мінімальної зарплати з 1 квітня 2024 р.  збільшився до 8000 грн, тому з квітня пенсія зазначеної категорії пенсіонерів не може бути меншою 3200 грн.

   Підвищуються з 1 квітня ц.р. і страхові виплати та щомісячна грошова компенсація за надання соціальних послуг потерпілим на виробництві та від професійного захворювання, розміри яких обчислюються виходячи із розміру мінімальної заробітної плати.

Зросли також розміри щомісячної грошової виплати деяким категоріям громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, встановленої Законом України «Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян» від 27.07.2022  №2454, зокрема, особам, які брали безпосередню участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України та яким, починаючи з 2014 року, присвоєно звання Герой України з врученням ордену «Золота Зірка», нагородженим орденом Богдана Хмельницького трьох ступенів, орденом «За мужність» трьох ступенів, орденом княгині Ольги трьох ступенів, а також членам сім’ї загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, на яких поширюється дія зазначеного Закону.

Управління соціального страхування

і пенсійного забезпечення апарату ФПУ

ШІ також назвав розмір мінімалки, який він вважає більш “адекватним”.

З 1 квітня в Україні зросла мінімальна зарплата разом із низкою інших соцвиплат. Її розмір зріс на 900 грн — з 7100 до 8000 гривень. Наскільки комфортною є ця сума для життя в Україні — ми вирішили запитати у штучного інтелекту. Для цього попросили одне й теж у трьох мовних моделей — популярного СhatGPT, а також Gemini та Сlaude.

Щоб було з чим порівнювати — зібрали середньостатистичну інформацію про основні витрати українців та “згодували” ці дані нейромережам. Це оренда житла, комуналка, їжа, транспорт, мобільний зв’язок та Інтернет, а також деякі мінімальні витрати на лікування та розваги. Роз’яснення про ці цифри ви можете прочитати знизу, а ми перейдемо до того, що думають “штучні мізки” про мінімалку. Як “висловився” СhatGPT, для виживання тут потрібен творчий підхід і залізний оптимізм.

ЖИТЛО (Gemini)

Забудьте про затишні “однушки”. Ваша нова оселя – це орендована “кімната з видом на сусідів” за 2500-3000 грн. Або ж якщо ви екстремал і вас не лякає чиєсь хропіння на сусідньому ліжку, то краще брати і ліжко місце, вартість якого в Україні починається від 1500 грн.

КОМУНАЛКА ТА ІНТЕРНЕТ (ChatGPT-4)

Економлячи на опаленні, з носінням додаткового светра вдома та використанням інтернету в громадських місцях ви не просто заощаджуєте кошти, а й стаєте частиною “зеленої” революції та місцевої спільноти.

ЇЖА (Claude)

Не хвилюйся, ти можеш пережити на самій гречці та буряках, заощаджуючи таким чином на харчуванні. Просто уявляй, що ти учасник експерименту з виживання в умовах бідності. Виходом стануть магазини з акційними товарами, ретельний підбір продуктів за ціною/калорійністю, відмова від ресторанів та фастфуду. Можливо, навіть городик на підвіконні?

Транспорт і розваги (ChatGPT-4)

Беремо велосипед або переходимо на піші екскурсії. Не тільки заощадите, а й отримаєте безкоштовну фізичну активність. Розваги? Час згадати дитинство і переконатися, що найкращі розваги — це ті, що не коштують нічого. Парки, музеї з безкоштовним входом і вуличні фестивалі стануть вашими найкращими друзями.

Також штучний інтелект додав, якою на його “думку”, мала би бути мінімалка в Україні. ChatGPT і Gemini вважають, що це 15 тисяч грн. Така сума нібито може закрити базові потреби, ще й на чорний день щось лишиться.

“Якщо чесно, то мінімальна зарплата в Україні має становити не менше 20000 гривень на місяць, щоб забезпечити гідний рівень життя,” — своєю чергою написав Claude. Цифри, які ми вказали для штучного Інтелекту:

• Середня вартість оренди 1-кімнатної квартири на місяць: 6800 грн (Держстат)
• Кімнати — 2500-3500 грн, а ліжкомісця — від 1500 грн (дані сайтів оренди)
• Витрати на їжу — в середньому 42% (дослідження Picodi)
• Витрати на комуналку 13-14% доходу (Держстат)
• Транспортні витрати 500-1000 грн, якщо враховувати лише громадський транспорт в режимі “дім-робота”
• Розваги — опціонально. Скромно можна віднести до розваг похід у кіно за 200 грн, якщо без попкорну.
• Також попросили врахувати можливі витрати на легкі захворювання.

Джерело: https://news.telegraf.com.ua/ukr/dengi/2024-04-01/5843765-yak-vizhiti-na-novu-minimalnu-zarplatu-v-ukraini-shtuchniy-intelekt-dav-ironichnu-vidpovid

На лист СПО об’єднань профспілок із профспілковими зауваженнями до проєкту Закону України про звернення (реєстр. № 11082 від 13.03.2024) надійшла відповідь від Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Голова зазначеного Комітету А.Задорожний повідомив, що лист Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні, в якому  наголошено, що законопроєкт «Про звернення», поданий Кабінетом Міністрів України,потребує суттєвого доопрацювання.

Профспілки вважають, що цим документом поряд з удосконаленням законодавства про звернення та приведення законодавчих актів України у відповідність до Закону України «Про адміністративну процедуру» суттєво змінюється регулювання питання практичної реалізації конституційного права громадян на звернення.

«Так, порівняно з чинним Законом України «Про звернення громадян», що втрачає чинність з прийняттям цього проекту:

– звужується коло суб’єктів розгляду звернень;

– обмежується перелік видів звернень. У проекті виключені такі форми звернення, як «заява» та «скарга» (частково), оскільки, порядок їх розгляду врегульовує Закон «Про адміністративну процедуру».

Однак, вказаний закон регулює лише відносини фізичних та юридичних осіб з органами виконавчої влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та іншими суб’єктами, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації. Тобто ним не регулюється процедура розгляду «скарг» і «заяв», пов’язаних з діями (бездіяльністю), рішеннями, прийнятими об’єднаннями громадян, медіа, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, якщо вони не здійснюють функції публічної адміністрації. Ця сфера взаємодії фізичних та юридичних осіб залишилася поза регулюванням як проекту закону «Про звернення», так і Закону «Про адміністративну процедуру»;

– обмежується перелік відносин, щодо яких можуть подаватись звернення. Зокрема виключається можливість звернення щодо «висловлення думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства»;

– необґрунтовано збільшуються строки розгляду звернень, що є затягуванням процесу розгляду звернень. Також виникає питання про застосування передбаченого проектом порядку та термінів розгляду звернень, які направлятимуться до органів державної влади та інших суб’єктів розгляду, зокрема профспілками або профспілковими організаціями у зв’язку з реалізацією ними повноважень, передбачених Законом «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» щодо проблем, які вимагають термінового втручання та вирішення. Наприклад, як свідчить практика, ряд важливих звернень доводиться направляти неодноразово щодо тих же проблем, зокрема, через формальні відповіді, які не містять вирішення питання. А відповідно до підпункту 3) частини 1 статті 10 проекту повторне звернення вже не підлягатиме розгляду. Взагалі у проекті зроблено акцент на сам факт відповіді, а не на її суть;

– звужуються права суб’єктів звернення і зменшуються обов’язки суб’єктів розгляду звернень;

– погіршується порядок розгляду звернень та прийому громадян;

– відповідальність суб’єкта розгляду за порушення законодавства про звернення лише декларується. При цьому виключаються норми щодо відшкодування збитків (як матеріальних, так і моральних) громадянину у зв’язку з порушенням вимог закону при розгляді його скарги.

Крім того, зі змісту положення п.4 Розділу V законопроєкту, згідно з яким передбачені Законом звернення подаються «засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг у разі наявності технічних можливостей» незрозуміло, хто повинен мати вказані технічні можливості – суб’єкт звернення чи суб’єкт розгляду звернення, чи обидва суб’єкти одночасно, що створює правову невизначеність та містить загрозу обмеження конституційного права на звернення, передбаченого ст.40 Конституції України».

У листі голови Комітету ВРУ з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин поінформовано, що лист СПО об’єднань профспілок розглянуто і доведено до відома народних депутатів України – членів Комітету, як суб’єктів права законодавчої ініціативи, для можливого врахування в законопроектній роботі.

Пресцентр ФПУ

Відбулась презентація “Кращі кейси програм ветеранської підтримки: Презентують провідні українські компанії” в рамках оголошеної ініціативи Федерація роботодавців України про старт онлайн платформи з обміну кращими практиками підтримки ветеранів на робочих місцях, які формують провідні національні компанії.

Сьогодні ветерани, це не просто більш старше шановане покоління, це вже майбутнє ринку праці. Для бізнесу працевлаштування ветеранів є не лише викликом, а й можливістю, адже після завершення війни не менше 10% кандидатів на працевлаштування становитимуть люди з бойовим досвідом. В умовах нестачі кадрів і демографічної кризи в Україні саме ветерани, з їхніми новими навичками, набутими на фронті, будуть гарною можливістю укомплектувати штат якісним персоналом і максимально розвинути бізнес після усіх обмежень військового часу. Покращення фізичної та цифрової доступності для ветеранів. Побудова локальної ветеранської спільноти (ветеран до ветерана і нічого для ветеранів без ветеранів). Welcome back and post military talk.

Про це і не тільки говорили cпікери під час заходу.

Олена Бондар, засновник та CEO Wellbeing Company (провайдер послуг організаційного добробуту для українських компаній), авторка корпоративних інструментів та методик для розвитку культури організаційного добробуту та Програм адаптацій Компаній до повернення ветеранів зазначила:

«Ринок праці змінився і продовжує змінюватися тут і зараз – кожної хвилини ветеранів стає все більше і тому ми маємо адаптуватися до найму нових співробітників. Зараз ветерани – це люди від 18 років – це наше майбутнє. Робота з ветеранами має бути включена на рівні системних комплексних дій – рідні та близькі, керівники та колеги ветеранів з підрозділів та самі ветеранів. Якщо ми хочемо бачити наші бізнеси у майбутньому, маємо адаптовуватися тут і зараз».

Група Метінвест з лютого 2014р., коли відбулась одночасна мобілізація, досі не може закрити дефіцитні спеціальності. Чим далі на схід, тим складніше закривати вакансії. Мобілізовано 20% облікової чисельності (9355), з яких можна сформувати три фронтових бригади. Є випадки і звільнення після демобілізації, приблизно 20%. Попри все, Метнівест обіймає лідируючу позицію у рейтингу приватних донорів, направлено 4 млрд.грн, кожний 10-й бронежилет – виробництва Метінвест.

Група Метінвест організовує додаткові медичні огляди для ветеранів при поверненні, психокорекцію, стабілізацію. Також розроблено тренінговий курс з підготовки керівників до повернення ветеранів (лідерство під час війни) та з підготовки колективів до взаємодії з ветеранами («Герої поруч»). При поверненні ветерана на роботу щоразу враховуються фактори посттравматичного досвіду, застосовуючи ощадливий режим, поступове занурення у спеціальність для такого працівника.

Як зазначив Олександр Куждін, менеджер проектів Департаменту організаційного менеджменту та управління винагородами ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ: «Підготовка компанії до повернення з фронту ветеранів має під собою дві основи. По-перше, моральну – адже це наші працівники, які не один рік працювали в компанії, а тепер боронять Україну, тож бізнес взагалі може сьогодні працювати лише завдяки їм. А по-друге – бізнесову, адже чим краще компанія підготується зараз, тим менше імовірність розділення трудового колективу, на тих, хто воював, і хто працював у тилу на потреби фронту, бо будь-яке розділення не сприяє командному результату. Взагалі завдання цієї підготовки полягає в тому, аби досягти максимальної інтеграції трудових колективів на принципах внутрішньої справедливості. А досягти цього можна лише тоді, коли кожен працівник буде готовий проявити пошану і визнання до ветеранів, а ветерани, зі свого боку, будуть готові повернутися нароботу і стати частиною команди. Така єдність – запорука відбудови України.».

З 2022 року в Укрзалізниця – Ukrzaliznytsia запрацювала програма адаптації, спрямована на повернення демобілізованих залізничників та залізничниць до роботи.

На сьогодні в УЗД працюють 220 000, працює 11 333 людей з інвалідністю, мобілізовано – 10 267, ветерани війни, які працюють – 880, поранені – 1604, загиблі – 611, евакуйовані з сімʼями – 36 000, ВПО – 10 300.

Центри адвокації УЗД взаємодіють з ветеранами, які отримали травми середнього і важкого ступеню, також слід відслідковувати перебіг хронічних захворювань. Йдеться не тільки про ПТСР, у 30% чоловіків є ризик раптової смерті від серцево-судинних захворювань, у жінок – від онкології. Також політика УЗД включає підготовку амбасадорів з-поміж тих ветеранів, які повернулися раніше, для встановлення якісної взаємодії та допомоги тим ветеранам, що повернуться. На жаль, від 12 до 14% працівників після демобілізації покинули компанію з різних причин. Сьогодні також викликом є законодавчо регульовані професії, на які не дозволено допускати людей з інвалідністю. УЗД розбудовує еко систему реабілітаційних відділень, завдяки чому вдалося підняти на ноги 42 ветерана.

Також створено новий підрозділ моніторингу БПЛА для посилення охорони У складі цього підрозділу працюватимуть ветерани-залізничники, які отримали поранення та повернулися з фронту. Ця ініціатива допоможе забезпечити охорону залізничних обʼєктів, а також надати можливість ветеранам застосувати свій військовий досвід і навички в цивільній роботі, працюючи у безпековому корпусі.

«Зворотній звʼязок, від наших ветеранів, що найціннішим для них було, особливо, коли вони знаходилися у шпиталі після поранення, це проявлена турбота. Попри всі надані нашою компанією матеріальні заохочення, підтримку сімʼї і тд, всі вони найчастіше відгукувалися з вдячністю за якісну комунікацію. Не можна недооцінювати комунікаційну складову. Це номер один у взаємодії, а потім всі інші політики і підходи», – поінформувала Ольга Безпалько, директорка Департаменту соціальної політики АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ»

Світлана Манько, керівник Штабу допомоги мобілізованим співробітникам Групи Інтерпайп поінформувала присутніх про створення штабу допомоги мобілізованим, де персональним менеджером здійснюється супровід працівника з першого дня мобілізації, надається медична, психологічна та юридична допомога. 60 % мобілізованих – або шпиталізовані або поранені, кожний 10-й був поранений декілька разів. Після повернення демобілізованого працівника здійснюється поглиблене медичне обстеження, якщо стан здоров’я не дозволяє повернутись на попереднє робоче місце, підшукують іншу позицію. Також до такого працівника прикріплюється виробничий наставник, який на першому етапі дублює виробничі функції.

Під часом заходу учасники ділились не тільки історіями успіху, але й помилками, яких припустились, порадами, як впоратись з викликами, які постають на шляху до реалізації політик та програм ветеранської підтримки.

Наступного разу, компанії-члени ФРУ також поділяться своїми кращими практиками з розвитку ветеранських програм.

Джерело:

Асоціація підприємців-ветеранів АТО

У Верховній Раді зареєстровано законопроект про внесення змін до статті 233 Кодексу законів про працю щодо забезпечення права застосування необмеженого строку звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

Проектом закону пропонується внести зміни до статті 233 КзПП, якими передбачається встановити, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.Автором законопроекту виступає народний депутат Володимир Мороз. Він зокрема посилається на Рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013, яке, на його думку, дає підстави для висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, працівник не обмежується будь-яким строком звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, яка включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.Також відповідну позицію, на думку депутата, висловив Верховний Суд у постанові від 4 квітня 2023 року по справі № 640/8348/21, який вказав, що поняття «оплата праці» і «заробітна плата», які використовуються у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними. «Тому спір в частині вимог ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, на яку працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством (є належною працівнику заробітною платою), охоплюється застосованим у частині другій статті 233 Кодексу законів про працю України визначенням «законодавство про оплату праці», у зв`язку з чим не обмежується будь-яким строком звернення до суду з позовом про її нарахування та стягнення», зазначає автор законопроекту.Джерело: https://sud.ua/uk/news/publication/296738-v-parlament-vnesli-zakonoproekt-o-sroke-obrascheniya-rabotnika-v-sud-s-iskom-o-vzyskanii-zarplaty

Детальніше про це розповів Голова ФПУ Григорій Осовий.

Закон про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту, діє вже тривалий час. Що нового ви пропонуєте?

Війна розв’язана Росією проти України ще 2014 року, а список осіб, які постраждали під час цієї війни, на жаль, продовжує поповнюватися і сьогодні. Профспілки звернули увагу на важливий момент –  справедливо було б не віднести до учасників війни (і відповідно спрямувати заходи соціального захисту) тих людей, які працюють на об’єктах критичної інфраструктури в зоні активних бойових дій. Або навіть і на більш захищеній території, але де,  внаслідок обстрілів, бомбардувань, люди втрачають здоров’я, а іноді й життя?

Профспілчани, працівники різних сфер економіки виконують трудові обов’язки, незважаючи на ці ризики. А вони об’єктивно мають місце – ворог полює за нашими підприємствами, намагаючись їх знищити. Люди це розуміють, як водночас і те, що фронт і захист країни потребує їхньої праці, техніки і озброєння для ефективного захисту нашої вітчизни.

Хто ініціював згадані зміни?

Декілька профспілок з об’єктів критичної інфраструктури звернулися з ініціативою – поставити перед Верховною Радою питання про прирівнювання тих осіб, які постраждали (чи загинули) внаслідок російської агресії при  виконанні трудових обов’язків, до тих, хто виконує військові обов’язки. Принаймні, щоб відповідні компенсаційні і соціальні гарантії були для них такими ж, як і для тих, хто є учасниками війни.

Чи вже десь був втілений в життя подібний законодавчий досвід?

Так, є досвід різних періодів війн на нашій території, ще з часів навіть і Другої світової, такі прирівнювання здійснювалися. Тож в результаті було зібрано президію та створено робочу групу, яка опрацювала це питання, провела відповідне дослідження і підготувала законопроект про внесення змін до закону про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. Зазначивши, що цей закон потрібно поширити на працівників, які зазнали ушкодження здоров’я, каліцтва внаслідок таких атак від росіян під час виконання своїх трудових обов’язків. Щоб вони були прирівняні до осіб з інвалідністю внаслідок війни, якщо вони стали інвалідами. Інша категорія, це люди, які не стали інвалідами, але зазнали ушкодження здоров’я, потребують лікування і багато інших речей, пов’язаних із матеріальними витратами.

Таким чином ми пропонуємо прирівняти їх до учасників війни, поширити пільги, гарантії, які держава надає сьогодні іншим категоріям, зокрема з числа військовозобов’язаних, добровольців, партизанів, як ми називаємо.

А як бути з сім’ями, де працівник загинув під час виконання трудового обов’язку внаслідок обстрілу і бомбардування?

Ми пропонуємо, щоб такі родини також були віднесені до переліку сімей загиблих, померлих ветеранів війни.

Але це мабуть потягне за собою додаткове матеріальне навантаження на бюджет?

За нашими оцінками, розрахунками, витрати, які понесе держава – незначні. З іншого боку, вони б засвідчили те, що держава однаково ставиться і оцінює ризики всіх людей, які виконують свій обов’язок (і трудовий, і військовий) під час війни. Адже всі вони працюють на нашу перемогу.

Чи є у вас дані, скільки людей загинули на роботі через ворожі атаки?

Той моніторинг, який ми провели на сьогоднішній день, свідчить, що з початку збройної агресії з 24 лютого 2024 року по січень поточного року, постраждали через обстріли на підприємствах понад 1200 осіб, загинули – 413. У 2023 році постраждали 646 працівників, із них 196 загинули.

27 березня, буде проведена широка дискусія серед профспілчан щодо цієї ініціативи. Я сподіваюся, що Президія підтримає подання законопроекту. І тоді ми будемо звертатися до народних депутатів, які взяли б на себе місію подання відповідно законодавчого акту.

 Пресцентр ФПУ

Ситуація на ринку праці поступово стабілізувалася і бізнес відчуває потребу в працівниках. Про це повідомила директорка Державного центру зайнятості Юлія Жовтяк.

МКП вітає дві нові історичні директиви ЄС про роботу на платформах та корпоративну стійкість і належну ретельність. Хоча вони не повністю відповідають потребам трудящих, вони є кроком у правильному напрямку.

Директива про роботу на платформах запроваджує презумпцію зайнятості на національному рівні для боротьби з поширеним зловживанням неправильної класифікації працівників як “фіктивних самозайнятих”. Це означає, що компанії-платформи тепер нестимуть відповідальність за доведення того, що особи не є їхніми працівниками, з акцентом на ступінь контролю та управління працівниками.

Директива про корпоративну стійкість та належну ретельність є відповіддю на заклики МКП та мільйонів трудящих по всьому світу до компаній нести відповідальність за порушення прав людини та трудових прав за допомогою жорсткого законодавства, а не за допомогою добровільних корпоративних ініціатив, які були повсюдно дискредитовані.

Працівники залишаються пильними

Заявив Генеральний секретар МКП Люк Тріангл: “Ці директиви, що важливо, визнають критично важливу роль профспілок як організацій, що належать і контролюються самими працівниками, які представляють голос трудящих, просувають їхні інтереси і захищають їхні права.

Вітаємо наших колег з ЄКП з їхнім лідерством у цьому питанні в ЄС. Нові директиви, які притягують бізнес до відповідальності, відповідають нашому заклику до Нового соціального договору з глобальною повагою до прав усіх працівників, незалежно від їхнього статусу. Вони підтверджують багаторічну позицію профспілок про те, що працівники платформ і працівники ланцюгів поставок повинні бути належним чином захищені від експлуатації.

Директиви матимуть регіональний вплив і, що дуже важливо, створять прецедент для урядів у всьому світі, щоб зупинити зловживання, з якими стикаються працівники в цих нових бізнес-моделях.

Це також означає, що працівники та їхні профспілки залишатимуться пильними, щоб виявляти нові виклики та закономірності у світі праці, забезпечувати дотримання прав людини, трудових прав та охорони довкілля”.

Ці події відбулися за рік до того, як МОП має розпочати обговорення нового стандарту, що регулюватиме гідну працю в економіці платформ. Глобальний профспілковий рух вимагає сильного, захисного міжнародного стандарту, в якому профспілкам відводиться ключова роль у гарантуванні права на гідну працю для працівників платформ.

Джерело: https://www.ituc-csi.org/eu-reforms-a-step-forward

переклад –

Департамент міжнародних зв’язків апарату ФПУ