Цьогорічний Всесвітній день боротьби за гідну працю, 7 жовтня, присвячений мільйонам працівників по всьому світу, які прагнуть справедливої оплати праці.
Шалена інфляція, спричинена надприбутками потужних корпорацій, які контролюють енергетику, транспорт, продовольство та інші життєво важливі товари, призводить до того, що все більше працівників та їхніх родин опиняються за межею бідності.
Більше половини домогосподарств ледве зводять кінці з кінцями, а 10% не в змозі оплатити витрати на найнеобхідніше.
Пандемія COVID-19 та вторгнення Росії в Україну мали драматичний вплив на постачання товарів, а корпоративні прибутки від цих криз продовжують безконтрольно використовуватися.
Це відбувається на тлі десятирічного зниження частки добробуту, що припадає на працюючих людей, оскільки придушення профспілкової діяльності, зокрема колективних переговорів, веде до того, що працівники вже отримують менше, ніж їм належить.
Мінімальна заробітна плата в більшості країн є неадекватною, що призводить до того, що працівники продовжують втрачати свої позиції.
Справедливість в оплаті праці
Справедливість в оплаті праці є наріжним каменем суспільного договору між працівниками, урядами та роботодавцями, який був порушений в інтересах корпоративної жадібності.
573 нових мільярдера з’явилися з початку пандемії. Тепер вони контролюють 13,9% світового ВВП, в той час як щодня ще понад 700 000 людей опиняються за межею бідності.
Розрив суспільного договору через навмисні рішення урядів загрожує самій демократії, оскільки антипрофспілкові репресії та нездатність прийняти справедливе трудове законодавство сягають нових висот.
Це підкріплюється міфом, який поширюють деякі економісти та керівники центральних банків, а також консервативні політики та ЗМІ, про те, що в інфляції так чи інакше винні трудящі, і що будь-яке збільшення доходів людей буде погано впливати на економіку. Це просто неправда: інфляція в тих небагатьох країнах, що залишилися, де діє автоматична індексація заробітної плати, знаходиться приблизно на тому ж рівні, що і в порівнянних країнах, які не підвищували заробітну плату.
Переломний момент
Працівникам у всіх частинах світу не залишилося нічого іншого, окрім як вийти на страйк, вимагаючи дій, спрямованих на подолання розриву в оплаті праці в умовах нестримної інфляції, яка позбавляє домогосподарства і громади будь-яких шансів на гідне життя і гідне майбутнє.
Багато з них стикаються з жорстокими репресіями з боку урядів, залежних від корпоративних інтересів, або з загрозою і реальністю втратити роботу.
Світовий профспілковий рух виступає за справедливу оплату праці для всіх працівників, як формального, так і неформального сектору, де б вони не жили і якою б роботою не займалися.
Перехресні кризи глобального потепління, збройних конфліктів і корпоративної жадібності повинні стати поворотним моментом, коли уряди визнають, що вони повинні управляти в інтересах людей і більше не потурати владі корпоративних еліт.
Світ потребує нового суспільного договору, в основі якого має бути справедлива оплата праці. Глобальний дефіцит у 575 мільйонів робочих місць має бути ліквідований, фундаментальні права трудящих мають бути дотримані, дискримінація має бути замінена рівністю, соціальний захист має бути поширений на всіх і має бути побудована інклюзивна світова економіка, звільнена від залишків колоніалізму.
На цих засадах можна побудувати мир, вирішити і подолати нагальні виклики сьогодення і майбутнього.
Міжнародна конфедерація профспілок (МКП) представляє 200 мільйонів членів 332 членських організацій у 163 країнах і територіях.
Департамент міжнародних зв’язків ФПУ
* надсилаємо тільки корисну інформацію / * ваші данні не потраплять до третіх лиць