Що робити, якщо роботодавець пропонує працювати без укладення трудового договору або наполягає на укладенні цивільно-правового договору?

Саме трудовий договір є підставою виникнення трудових правовідносин і поширення на працівника трудового законодавства. Працівник, який працює без договору, не має жодних гарантій: ні щодо виплати і розміру зарплати, ні щодо встановлення робочого часу, відпусток і лікарняних, ні щодо державних соціальних виплат, цей час роботи не зараховується йому в стаж. Роботодавець, в свою чергу, не може вимагати дотримання трудової дисципліни, виконання роботи належним чином або покладення на працівника матеріальної відповідальності. Тому, така форма співпраці є невигідною для обох сторін.

Якщо договір все-таки є, але замість трудового він цивільно-правовий (найпоширеніші варіанти – договір підряду, договір про надання послуг),  то такий договір вигідний роботодавцю (він не повинен вести трудову книжку, дотримуватись процедури прийняття на роботу та звільнення, надавати відпустку, надавати інші гарантії, що передбачені трудовим законодавством), але він погіршує становище особи в порівнянні з трудовим договором. При цьому відповідно до ст.11 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” особи, які виконують роботи на підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за цивільно-правовим договором підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню.

Важливо! Звернувшись до суду можна встановити факт трудових відносин і розмір повної зарплати (з якої роботодавець матиме сплатити відрахування до соцфондів), а також  зобов’язати роботодавця оформити трудові відносини та внести записи до трудової книжки. В якості доказів можуть бути використані покази свідків, перепустки видані роботодавцем та будь-які інші документи.