Яким категоріям осіб не можна відмовляти при прийомі на роботу?
Законодавством передбачено ряд категорій осіб, яким не можна відмовляти у працевлаштуванні, до яких належать:
- Вагітні жінки та жінки, що мають дітей – з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям — за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда (у разі такої відмови у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок роботодавець зобов’язаний повідомити їм причини відмови у письмовій формі, а сама відмова потім може бути оскаржена у судовому порядку, ст. 184 КЗпП).
- Батьки, які виховують дітей без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікуни (піклувальники), прийомні батьки – за аналогією з гарантіями, наданим жінкам, які мають дітей (ст. 1861 КЗпП).
- Молодь, яка закінчила загальноосвітні школи, професійні навчально-виховні заклади, а також іншим особи молодше вісімнадцяти років, направлені на підприємства за рахунок квоти (ст. 196 КЗпП).
- Особи з інвалідністю – з мотивів інвалідності (за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан їх здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб, ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).
- Громадяни, які потребують соціального захисту (зокрема, діти (сироти), які залишилися без піклування батьків, особи передпенсійного віку тощо) – у межах квоти, встановлених для даного підприємства незалежно від форми власності (ст. 14 Закону України “Про зайнятість населення”).
