Як діяти, якщо на етапі прийняття на роботу роботодавець порушує ваші права?

Чи зіштовхувалися з ситуацією, коли при пошуку роботи, знаходите вакансії, в яких встановлені дискримінаційні вимоги, наприклад, про вік, стать, зовнішність кандидатів?

Або ж на співбесіді роботодавець задає питання про особисте життя, а потім відмовляє у працевлаштуванні, оскільки “Ви нам не підійшли”?

На жаль, така практика є поширеною серед українських роботодавців, проте кандидатам на посади не слід падати духом, а, навпаки, знати, що закон цілком на їхньому боці.

Відповідно до статті 11 Закону України “Про зайнятість населення” забороняється в оголошеннях (рекламі) про вакансії зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі, висувати вимоги, що надають перевагу одній із статей, а також вимагати від осіб, які працевлаштовуються, надання відомостей про особисте життя.

Частина 5 статті 50 цього ж закону забороняє роботодавцям висувати будь-які вимоги дискримінаційного характеру в оголошеннях (рекламі) про роботу та під час проведення добору працівників.

Такі ж норми щодо заборони дискримінації при працевлаштуванні містяться і в ст.24-1 Закону України «Про рекламу».

Звичайно, якщо це можливо, то з роботодавцем, який вже в оголошенні про вакансію ігнорує трудове законодавство, краще не зв’язуватись взагалі.

Проте що робити, якщо підходящих вакансій небагато і хочеться відстояти свої права?

Відповідно до ст.14 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» особа, яка вважає, що стосовно неї виникла дискримінація, має право звернутися із скаргою до державних органів, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду в порядку, визначеному законом.

Проте, незважаючи на велику кількість антидискримінаційних норм в українському законодавстві, які забороняють дискримінацію, довести сам факт дискримінації та притягнути винних осіб до відповідальності є нелегким завданням, адже особі потрібно навести саме факт відмови у працевлаштуванні через, наприклад, вікову дискримінацію.

Можливий алгоритм дій у разі дискримінації при прийомі на роботу:

• Чітко знати свої права і усвідомлювати, що дискримінація при працевлаштуванні – це порушення ваших прав.
• Вимагати письмового обгрунтування відмови у прийнятті на роботу. Згідно із законодавством роботодавець зобов’язаний таке надати. Якщо у ньому міститимуться факти дискримінації, то звертатися до суду, а також до Уповноваженого з прав людини.  Якщо роботодавець зазначив про невідповідність посаді через ваш вік чи стать у електронній переписці, то обов’язкового зберегти таке повідомлення, аби воно слугувало додатковим доказом на вашу користь.
• Надати розголосу цій ситуації. Публікація в ЗМІ або ж навіть на сторінці в Фейсбук може завдати серйозного впливу на імідж та репутацію компанії. До того ж, ця проблема стане суспільною і зможе дати поштовх до внесення законодавчих змін. Застосувати засоби громадського впливу – наприклад, домовитись з усіма друзями і знайомими не купувати товарів в магазині, який систематично відмовляє у роботі жінкам з дітьми. Часом, особливо в маленькій місцевості, це так само може виявитись досить дієвим.
• Якщо обмеження щодо віку, статті розміщені в оголошенні про вакансію, то можна подати скаргу (електронною поштою або звичайним листом) до Держпродспоживслужби (її територіальних органів), Уповноваженого з прав людини. Для цього потрібно зробити скрін такої реклами або ж сфотографувати її, зафіксувавши точне місце її розміщення та дату.

У разі порушення вимог Закону України «Про рекламу» рекламодавець сплатить до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Важливо! Вимоги щодо віку, освіти і стану здоров’я у певних випадках можуть встановлюватись законодавством. Наприклад, особливі вимоги передбачені для кандидатів на посаду керівника ЗВО (закладу вищої освіти), нотаріуса та стажиста нотаріуса, адвоката. Окрема процедура і вимоги передбачені для державних службовців. 

Для кандидатів на виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору потрібно отримати позитивний висновок психофізіологічної експертизи. Крім того, працівнику не може бути запропонована робота, яка протипоказана йому за станом здоров’я, а до певних категорій робіт не допускається залучення жінок та неповнолітніх.