Діяльність Лабораторії соціального діалогу

З метою сприяння розбудові дієвої, відкритої, інклюзивної, інтегрованої. багаторівневої системи соціального діалогу у діяльності Профспілки у жовтні 2019 на Форумі «Профспілка: кроки у майбутнє» була проанонсована, а у червні 2020 року створена Лабораторії соціального діалогу. 

Основними завданнями Лабораторії є:

• формування мережі експертів для забезпечення  експертно-методичної підтримки діяльності членів Профспілки за напрямами діяльності на усіх рівнях;
• забезпечення розвитку  класичних та впровадження  новітніх форм і методів  соціального діалогу в сфері дії Профспілки на основі налагодження ефективних комунікацій з вітчизняними та зарубіжними (передусім – європейськими) стейкхолдерами;
• підвищення рівня захисту соціально-трудових та соціально-економічних прав членів Профспілки;
• розробка рекомендацій з дотримання рівних гендерних прав та інклюзивності в сфері діяльності Профспілки;
• сприяння результативності та якості професійної діяльності працівників державних установ, державних службовців, посадових осіб місцевого врядування;
• здійснення на регулярній основі моніторингу стану та тенденцій соціального діалогу, умов праці та соціально-трудових відносин у сфері дії Профспілки;
• розробка довго- та короткострокових програм розвитку секторального соціального діалогу;
• удосконалення технологій ведення колективних переговорів та укладання колективних договорів і угод;
• впровадження дієвих альтернативних способів попередження та вирішення трудових конфліктів та спорів (медіації), у тому числі тих, що спрямовані на попередження та усунення проявів мобінгу та булінгу, формуванню сприятливих умов мікроклімату в колективах.

Ціллю діяльності Лабораторії є:

• посилення ролі соціального діалогу у вирішенні питань захисту  трудових прав та соціально-економічних інтересів членів Профспілки;
• сприяння створенню умов гідної праці державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, інших категорій працівників державних установ;
• налагодження ефективних комунікацій з усіма стейкхолдерами: організаціями Профспілки, спорідненими профспілками, соціальними партнерами, освітніми, науковими, аналітичними установами, організаціями громадянського суспільства, зарубіжними партнерами та експертами та іншими зацікавленими особами.

Першим викликом для Лабораторії розвитку соціального діалогу Профспілки стало вивчення ситуації, що відбувається в організаціях, установах, на підприємствах, де діють організації Профспілки, в умовах небаченого виклику глобального масштабу – поширення пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19).

Для вивчення ситуації та організації подальшої ефективної участі Профспілки у забезпеченні безпечних робочих місць, дотриманні законодавства про працю під час введення змін, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), Лабораторією було зініційовано та проведено опитування серед профспілкових активістів.

В опитуванні взяли участь 369 респондентів, з них – 73% жінок та 27% чоловіків. У складі опитуваних – 204 голови обласних, районних та первинних профспілкових організацій.

Результати дослідження віддзеркалюють ситуацію про:

1. Дії роботодавця щодо заходів із запобігання поширенню COVID-19.
2. Дії організацій Профспілки щодо захисту прав працівників в умовах запровадження заходів із запобігання поширенню COVID-19.
3. Забезпечення засобів індивідуального та колективного захисту.
4. Вплив заходів із запобігання поширенню COVID-19 на стан захисту прав працівників та ін.

 Зокрема, оцінюючи дії роботодавця щодо заходів із запобігання поширенню СOVID-19, опитані засвідчили про заходи з інформування працівників щодо переліку профілактичних заходів, розміщених на офіційному сайті Мінохорони здоров’я України – 89%.

Високо оцінена респондентами діяльність роботодавців щодо: запровадження спеціальних інструктажів працівників (88%) та керівників структурних підрозділів (73%), надання індивідуальних консультацій на запит працівників (62%), запровадження змін в управлінні установами: 72% опитаних вказали про розроблені плани спеціальних заходів, 63% – про створення робочих груп/штабів управління .

Загалом, зміни в організації праці торкнулися лише близько 80% охоплених опитуванням представників державних установ, а найбільш популярними серед запроваджуваних заходів стали: тимчасове запровадження дистанційної роботи (58%), надання працівникам щорічних основних відпусток (58%) та надання працівникам додаткових відпусток , інших оплачуваних відпусток (50%).

Меншого поширення набули такі заходи як надання відпусток без збереження заробітної плати за заявою працівників (27%), тимчасове запровадження надомної роботи (24%), запровадження роботи змінами (19%) та встановлення працівникам неповного або скороченого робочого часу (19%).

Отримані дані засвідчують, що більшість роботодавців (71%) подбали про забезпечення працівників знешкоджувальними, антисептичними та дезінфікуючими засобами, 63 % – про забезпечення захисними масками та рукавичками. Разом з тим, близько 30 % опитаних профспілкових активістів вказують, що працівники їх установ не забезпечені такими засобами. Також, лише 25% опитаних зазначили, що роботодавець організував максимально безпечну доставку працівників до місця роботи та у зворотному напрямку.

У цілому, підводячи підсумки викладених вище результатів опитування, варто зауважити таке:

1. Співпраця роботодавців і Профспілки працівників державних установ України посилює позиції у запровадженні заходів із запобігання поширенню COVID-19. Якщо ситуація щодо захисту трудових прав працівників (режим праці, оплата праці) в умовах запровадження заходів із запобігання поширенню COVID19 виглядає задовільною, то ситуація щодо забезпечення засобів індивідуального та колективного захисту потребує особливої уваги як з боку керівництва державних установ так і з боку організацій Профспілки.

2. В свою чергу, належне виконання профспілковими активістами своїх обов’язків, спрямоване на представництво і захист прав працівників на гідні умови праці та забезпечення засобів індивідуального та колективного захисту, потребує формування та розвитку у них нових знань, накопичення досвіду ефективної діяльності в умовах викликів, спричинених змінами внаслідок впровадження заходів протидії СOVID-19, інших внутрішніх та зовнішніх викликів.