Як у мирний час, так і під час війни профспілки продовжують захищати трудові права працівників та забезпечувати соціальний захист спілчан.
Повномасштабна війна російської федерації в Україні призвела до найбільшої за останні 10 років кризи на українському ринку праці: чимало підприємств були змушені припинити або скоротити свою діяльність, більше третини усього населення виїхало за кордон або стало внутрішньо переміщеними особами, понад 3 млн працівників втратили робочі місця, понад 7 млн українців опинилися за межею бідності, інфраструктура, промисловість та житловий фонд зазнали масштабних руйнувань.
Виклики воєнного часу, які сьогодні постають перед ринком праці, його учасниками та соціально-економічним розвитком нашої країни, загострюють існуючі соціальні проблеми та потребують більш рішучих дій.
Одним із пріоритетних завдань профспілок було й залишається забезпечення гідної оплати праці та достатнього життєвого рівня для працівника та його сім’ї в умовах стрімкого зростання цін та замороження основних державних соціальних стандартів і гарантій.
ФПУ та її членські організації активно відстоюють необхідність якнайшвидшого вирішення питання підвищення рівня реальних трудових доходів працівників, недопущення поглиблення бідності серед працівників, підтримки їхньої платоспроможності та створення умов задля повернення українських фахівців в Україну.
На жаль, залишилася неврахованою профспілкова пропозиція на 2023 рік щодо зростання мінімальної заробітної плати щонайменше на рівень інфляції (до 8457 грн з 01.01.2023). Як наслідок, у серпні ц.р. фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб сягнув 8015 грн та на 20% перевищив «заморожену» на рівні жовтня 2022 року мінімальну заробітну плату (6700 грн).
Крім того, призупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Варто очікувати, що значний дефіцит робочих місць з гідною оплатою праці, відставання української зарплати від трудових доходів за кордоном, різке зростання цін на продукти та послуги генеруватимуть подальший відтік за межі України кваліфікованих кадрів (після припинення воєнного стану, насамперед, чоловіків) у разі відсутності дієвих кроків, спрямованих на зростання заробітної плати та підвищення рівня життя.
У травні ц.р. СПО об’єднань профспілок звернувся до КМУ та СПО роботодавців щодо вишукання вже у поточному році можливості для підвищення заробітної плати, в тому числі мінімальної, та відновлення індексації грошових доходів населення. У своїй відповіді Мінекономіки, спираючись на інформацію Мінфіну, зазначило про відсутність джерел на покриття додаткових видатків на зазначені цілі у зв’язку з необхідністю у першочерговому порядку спрямовувати ресурси, зокрема, на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, а також інформувало про фінансування соціальних та гуманітарних виплат, зокрема заробітних плат працівників бюджетної сфери, коштом міжнародних партнерів.
Наразі, профспілки наполягають на підвищенні розміру мінімальної заробітної плати на 2024 рік до фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 2023 рік (9257 грн); встановленні розміру посадового окладу працівника І т.р. ЄТС на рівні фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; відновленні індексації грошових доходів населення у повному обсязі тощо. Відповідні пропозиції надіслані до Парламенту.
Проте, розмір мінімальної заробітної плати в зареєстрованому в Парламенті проекті Закону про Державний бюджет України на 2024 рік передбачено встановити у розмірі – з 1 січня 7100 грн, з 1 квітня 8000 грн, що вже сьогодні відстає від фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слід зазначити, що попередньо Мінфіном планувалося підвищення мінімальної заробітної плати до 8000 грн з липня 2024 року. Проте, за підсумками консультацій Профспілкової сторони з Мінфіном 13.09.2023 Урядом збільшено у проекті ДБУ-2024 середньорічний розмір мінімальної заробітної плати на 2024 рік на 3,4%.
Встановлення мінімальної заробітної плати на запропонованому профспілками рівні сприяло б:
– виконанню поставленого Президентом України Володимиром Зеленським завдання щодо відмови України «від ідеї, нібито дешевизна праці українців – це конкурентна перевага. Мета – досягти такого рівня оплати праці, який можна було б визначити за формулою «сусіди у Євросоюзі плюс 30%»;
– наближенню України до європейських трудових стандартів, зокрема до виконання Директиви (ЄС) 2022/2041 про адекватну мінімальну заробітну плату в Європейському Союзі, яка рекомендує встановлювати її на рівні не нижче 50% від середньої заробітної плати (Мінекономіки прогнозує на 2024 рік середньомісячну заробітну плату працівників на рівні 21852 грн).
Для повернення наших співвітчизників з-за кордону Україна має стати країною з високою якістю життя, країною, в якій хочеться жити. І для цього є три головні речі: безпека, справедливість і якісна судова система, високий економічний рівень життя. Серед конкретних кроків до цього, серед іншого, – гідна оплата праці. На цьому акцентувала увагу Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Елла ЛІБАНОВА під час свого виступу на Регіональному економічному форумі, що відбувся у Києві 21–22 вересня 2023 року.
Науковиця зазначила, що важливо, щоб на всіх рівнях ми пропагували відмову від політики дешевої робочої сили; якщо бізнес не зрозуміє, що зарплата в Україні має становити близько 70% зарплати в сусідніх країнах (не рахуючи Німеччину, це інша ситуація), ми не зможемо мотивувати людей працювати тут.
Захарій ВАРНАЛІЙ, професор кафедри фінансів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, заслужений діяч науки і техніки України, дійсний член Академії економічних наук України, у своєму виступі під час засідання круглого столу «Борги по зарплаті – проблеми та шляхи вирішення» (проведений ФПУ 05.09.2023) зазначив, що люди, знаючи, що в Україні не така велика зарплата, яку невчасно сплачують та ще й борги не віддають, будуть довго думати чи повертатися.
Зарплатні борги – це ще одне системне кризове явище, яке загострює війна.
За сприяння ФПУ, профспілкових експертів, народних депутатів в Парламенті зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати, в тому числі у випадку неплатоспроможності роботодавця» (реєстр. № 9510 від 19.07.2023).
Наразі Сторона профспілок здійснює комплекс заходів з метою його підтримки та просування. Зокрема, на виконання Рекомендацій учасників круглого столу «Борги по зарплаті – проблеми та шляхи вирішення» від 05 вересня 2023 року ФПУ направлено звернення до Президента України, СПО роботодавців, голів ВРУ та парламентських груп та фракцій, Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, КМУ з пропозиціями щодо вирішення проблеми заборгованості з виплати зарплати з метою збереження та відновлення трудового потенціалу країни, а також щодо підтримки законопроекту реєстр. №9510.
Лише зростання заробітної плати, насамперед мінімальної, та розв’язання проблеми заборгованості з її виплати забезпечить підвищення платоспроможності громадян, зменшення видатків з держбюджету на субсидії та допомоги малозабезпеченим верствам населення, створить умови для повернення наших працівників з міграції та дозволить відновити економічну активність і подолати бідність серед працюючих.
Департамент з питань бюджету та оплати праці апарату ФПУ
* надсилаємо тільки корисну інформацію / * ваші данні не потраплять до третіх лиць