Закон визначає обов’язок пенсіонера повідомляти про факт свого працевлаштування або звільнення з роботи оскільки право на виплату пенсії/визначення її розміру в багатьох випадках пов’язано зі статусом пенсіонера – «працюючий / непрацюючий» — стаття 16 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Зокрема, пенсія за вислугу років призначається в разі залишення роботи, яка дає право на цю пенсію. У разі працевлаштування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється та поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Обов’язки роботодавця щодо уникнення дискримінації за ознакою статі
Відповідно до статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно з вимогами статті 17 Закону України від 8 вересня 2005 року № 2866-IV «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», жінкам і чоловікам забезпечуються рівні права та можливості у працевлаштуванні, просуванні по роботі, підвищенні кваліфікації та перепідготовці.
Роботодавець зобов’язаний:
Щодо мінімального розміру допомоги по безробіттю
У Мін’юсті зареєстровано Постанову Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 14 вересня 2023 року № 60 «Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю», щоб, як планувалося раніше, підвищити виплати для безробітних.
У Постанові, пропонують збільшити розмір допомоги до:
Як платити компенсацію за невикористані відпустки звільненому працівнику за новими правилами
Мінекономіки у листі від 26 вересня 2023 року № 4707-05/51667-09 розбиралося з питанням обчислення середньої зарплати для виплати компенсації за невикористані відпустки. У відомстві зауважили, що обчислення середньої заробітної плати працівникам проводиться відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 08 лютого 1995 року № 100 (далі — Порядок).
Абзацом першим пункту 2 Порядку встановлено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Згідно з абзацом другим пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 року, проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.
Тобто середня заробітна плата для виплати компенсації за зазначені вище невикористані відпустки обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи у 2023 році, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки, починаючи з 1 січня 2023 року.
Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абз. 3 п. 4 Порядку).
Відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 Порядку якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.
З урахуванням зазначеного, у Мінекономіки констатують: у разі звільнення 15 вересня 2023 року працівника, у якого не було заробітної плати в розрахунковому періоді, розрахунок середньої заробітної плати для оплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 року, здійснюється виходячи з встановленого на час розрахунку посадового окладу в розрахунковому періоді з 01 січня 2023 року по 31 серпня 2023 року.
Гарантії працівникам-донорам
Міністерство економіки України у своєму листі від 14 вересня 2023 року № 4706-05/49165-09 «Щодо гарантій працівнику-донору у разі донації крові» надало роз’яснення щодо гарантій працівнику-донору та особливості оплати праці працівникам, які звільняються від роботи у зв’язку з донацією крові.
Відповідно до частини другої статті 20 Закону України від 30 вересня 2020 року № 931-IX «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» (далі — Закон № 931) у день донації особа, яка виявила бажання здійснити донацію крові та/або компонентів крові, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів власника відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу.
Такій особі безпосередньо після кожного дня здійснення донації крові та/або компонентів крові надається день відпочинку із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів власника відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого органу. За бажанням такої особи цей день приєднується до щорічної відпустки.
У разі, якщо за погодженням із керівництвом підприємства, установи, організації, командуванням військової частини в день безоплатної донації крові та/або компонентів крові донор був залучений до роботи або несення служби, йому за бажанням надається інший день відпочинку із збереженням середнього заробітку. У разі донації крові та/або компонентів крові у період щорічної відпустки така відпустка продовжується на один день.
Обчислення середньої заробітної плати працівникам проводиться відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 № 100 (зі змінами) (далі — Порядок № 100).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 100 в усіх випадках збереження середньої заробітної плати (крім оплати часу відпусток та компенсації за невикористану відпустку) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи із виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.
Згідно з Порядком № 100, якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Чи має працівник, який є опікуном і має двох дітей до 15 років, право на додаткову оплачувану соціальну відпустку за двома підставами
Відповідно до статті 182-1 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та статті 19 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» право на додаткову соціальну відпустку тривалістю 10 календарних днів на рік без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП) має один з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинока мати, батько дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особа, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи один із прийомних батьків.
За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
Статтею 186-1 КЗпП визначено, що гарантії, встановлені, зокрема, статтею 182-1 КЗпП, поширюються, серед іншого, також на опікунів (піклувальників).
Згідно з пунктом 2 статті 243 Сімейного кодексу України (далі — СМУ) опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування — над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюються органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України (п. 3 ст. 243 СМУ).
Слід зазначити, що право на цю відпустку не втрачається в році досягнення дитиною граничного віку для її надання.
Таким чином, якщо працівник є опікуном (піклувальником) і має двох дітей до 15 років, він має право на додаткову оплачувану соціальну відпустку за двома підставами тривалістю 17 календарних днів.
Щодо затвердження графіку відпусток у період дії воєнного стану
Згідно зі статтею 10 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки», статтею 79 Кодексу законів про працю України черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Відповідно до 15 березня 2022 року № 2136-IX Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136) у період дії воєнного стану не застосовуються норми частини сьомої статті 79 КЗпП, частини ж четверта і п’ята статті 79 КЗпП, шо стосуються затвердження графіку відпусток, є чинними. Водночас згідно зі статтею 7 Закону № 2136 у період дії воєнного стану порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.
Таким чином, якщо роботодавцем провадиться діяльність у районах активних бойових дій, питання складання графіків або встановлення іншого порядку черговості надання відпусток вирішується роботодавцем самостійно.
Також відповідно до частини другої статті 7 Закону № 2136 у період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.
Джерело: https://profspilka.com.ua/news/prodovzhennya-rubryky-aktualno-28/
* надсилаємо тільки корисну інформацію / * ваші данні не потраплять до третіх лиць
