Після закінчення війни нам потрібно буде відбудовувати нашу Україну, тому в статті розглянемо деякі пов’язані з цим нюанси.

Після закінчення війни нам потрібно буде відбудовувати нашу Україну, тому в статті розглянемо деякі пов’язані з цим нюанси. Отже, мало хто до 24.02.2022 р. знав про існування Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 р. № 389-VIII (далі — Закон № 389). Але через агресію РФ довелося дізнатися не лише про цей Закон, а й про Указ Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 (далі — Указ № 64/2022), яким в Україні введено воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 р. строком на 30 діб.

Обмеження конституційних прав під час воєнного стану

Воєнний стан — це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 Закону № 389).

У період дії воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права та свободи людини і громадянина, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.  

Згідно з Указом № 64/2022 у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. 30–34, 38–39, 41–44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою ст. 8 Закону № 389.

Обмеження трудових прав

У списку конституційних обмежень передбачено обмеження права на працю, яке визначене ст. 43 Конституції України. Згідно зі ст. 8 Закону № 389 в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями можуть запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень трудову повинність. Трудова повинність може запроваджуватися:

• для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану;
• з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли в період дії воєнного стану;
•  для згаданих вище осіб в умовах воєнного стану для залучення їх до суспільно корисних робіт, що виконуються для задоволення потреб Збройних сил України (далі — ЗСУ), інших військових формувань, правоохоронних органів і сил цивільного захисту;
• для забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення, якщо такі роботи не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки осіб.
   

Трудова повинність — це короткостроковий трудовий обов’язок на період мобілізації та воєнного часу з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, які виникли в період воєнного стану, та їх наслідків. Трудова повинність не потребує обов’язкової згоди особи, стосовно якої запроваджується такий трудовий обов’язок.

Суспільно корисні роботи

Порядок залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану та питання їх соціального захисту визначаються постановою КМУ від 13.07.2011 р. № 753 (далі — Порядок № 753).
Суспільно корисні роботи — це види тимчасової трудової діяльності працездатних осіб в умовах воєнного стану, які провадяться для виконання робіт, що мають оборонний характер, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, що виникли в період воєнного стану, та їх наслідків, задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення. Такі роботи не можуть бути пов’язані з підприємництвом або іншою діяльністю, спрямованою на одержання прибутку. До таких робіт належать також роботи і послуги, що не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки.

До суспільно корисних робіт залучаються працездатні особи, у т. ч. особи, що не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров’я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану (крім працездатних осіб, що залучені до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і заброньовані за підприємствами на період мобілізації та воєнного часу з метою виконання робіт, що мають оборонний характер).

А саме:

• безробітні та інші незайняті особи;
• працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств (за погодженням з їх керівниками), що не залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) та не зараховані до складу позаштатних (невоєнізованих) формувань цивільного захисту, — у порядку переведення;
• особи, зайняті в особистому селянському господарстві;
• студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;
• особи, які забезпечують себе роботою самостійно.
   

Нагадаємо, що працездатні особи — це особи віком від 16 років, які проживають на території України і за станом здоров’я здатні до активної трудової діяльності (ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI).

Забороняється залучати до суспільно корисних робіт:

• малолітніх дітей та дітей віком від 14 до 15 років;
• жінок, які мають дітей віком до трьох років;
• вагітних жінок у разі, коли виконання таких робіт може негативно вплинути на стан їх здоров’я.

Отже, можна дійти висновку, що трудова повинність реалізується шляхом залучення до виконання суспільно корисних робіт.

Як оформити залучення працівника
до суспільно корисних робіт

Згідно з п. 4 Порядку № 753 військове командування разом з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а якщо це неможливо, самостійно приймає рішення про запровадження трудової повинності та залучення працездатних осіб до виконання суспільно корисних робіт, яке доводиться до відома населення через засоби масової інформації. Тобто для запровадження суспільно корисних робіт та трудової повинності має бути відповідне розпорядження військової адміністрації. У такому рішенні, зокрема, зазначаються:

• обґрунтування необхідності залучення працездатних осіб до виконання суспільно корисних робіт;
• критерії відбору таких осіб, зокрема, за віком, професією, спеціальністю;
• перелік груп (бригад, загонів) працездатних осіб, що залучаються до виконання суспільно корисних робіт, їх орієнтовна чисельність та порядок взаємодії;
• перелік видів суспільно корисних робіт;
• межі території, транспортні маршрути та найменування об’єктів, де планується виконання зазначених робіт;
• місце та час збору працездатних осіб, що залучаються до виконання суспільно корисних робіт, строк їх виконання;
• посадові особи, які відповідають за інформування, оповіщення та збір зазначених осіб;
• підприємства-замовники суспільно корисних робіт, де працюватимуть такі особи.

З особами, які залучаються до суспільно корисних робіт, укладається строковий трудовий договір. Такий договір укладають підприємства-виконавці суспільно корисних робіт. Про порядок укладення строкового трудового договору читайте за цим посиланням.

Згідно зі ст. 8 Закону № 389 за працівниками, залученими до виконання суспільно корисних робіт, на час виконання таких робіт зберігається місце роботи (посада). Тобто за працівником, якого залучено до виконання суспільно корисних робіт, необхідно зберегти місце роботи (посаду) та видати відповідний наказ (додаток). У табелі обліку робочого часу ставиться відмітка «І».

Працівникам підприємств, що функціонують в умовах воєнного стану, за виконання суспільно корисних робіт забезпечується оплата відповідно до умов оплати праці, встановлених за професією (посадою), на яку їх зараховано, і розмір такої оплати не може бути нижчим від розміру середньої заробітної плати за основним місцем роботи.

Іншим працездатним особам за виконання суспільно корисних робіт забезпечується оплата відповідно до умов оплати праці, встановлених за професією ( посадою), на яку їх зараховано, і розмір такої оплати в разі виконання норми праці не може бути нижчим від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на дату її нарахування. Тобто таку оплату здійснюють ті підприємства, які залучають до виконання суспільно корисних робіт.

Зразок наказу про збереження місця роботи (посади)
на період виконання суспільно корисних робіт

Таміла РАДЧЕНКО,
головна редакторка журналу «Кадровик України»

Джерело: https://profpressa.com/articles/iak-oformiti-vikonannia-suspilno-korisnikh-robit?fbclid=IwAR3OHzi6leUKfZFbG274f88ppeCFRxERorg_5G9oMR1-OWaEOlslv5BpD2E