Резолюція про право на достатнє, гідне та доступне житло ухвалена Виконкомом Європейської конфедерації профспілок

На засіданні Виконавчого комітету Європейської конфедерації профспілок (ЄКП), що відбулась 15-16 жовтня у Брюсселі, в якому взяв участь Голова ФПУ Григорій Осовий, Резолюцію про право на достатнє, гідне та доступне житло.

Європа зіткнулася з надзвичайною ситуацією у сфері житла. Занадто багато людей в Європі намагаються знайти достатнє, гідне та доступне житло. Орендна плата та ціни на житло зростають швидше, ніж заробітна плата та доходи, що непропорційно впливає на бюджет працюючих людей, пенсіонерів та їхніх сімей. Якість житла дуже часто є неналежною, що має серйозні наслідки для умов життя та здоров’я людей. Умови життя тисяч сільськогосподарських робітників, які живуть у неформальних поселеннях без водопроводу та електрики, є екстремальними та нелюдськими.

У той же час, житло – це сектор, що приносить шалені прибутки спекулянтам, дуже заможним людям, інвестиційним фондам… Нечисленні отримують все більші і більші прибутки від ринку житла, в той час як багато хто намагається знайти адекватне житло і звести кінці з кінцями.

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн включила у свої політичні настанови для Єврокомісії на 2024-2029 роки сильний акцент на житло, в тому числі зобов’язання розробити «перший в історії Європейський план доступного житла». Цей план і повноваження відповідного комісара не повинні заважати, а навпаки, підтримувати державну національну житлову політику та її фінансування, а також національні системи власності на житло.

Право на достатнє, гідне і доступне житло закріплено в європейських, європейських і міжнародних документах з прав людини (див. огляд у Додатку I). Підхід ЄС до житлового питання має ґрунтуватися на правах людини. Майбутній План дій ЄПСР повинен включати амбітні заходи для забезпечення цього права.

Мантра «приватне передує державному», а також процеси приватизації, дерегуляції, фінансіалізації та спекуляції призвели до катастрофічних наслідків у житловому секторі. Необхідна реальна зміна напрямку. Ми підкреслюємо, що політика жорсткої економії несумісна з інвестиційними зусиллями, необхідними для забезпечення повного дотримання права на достатнє, гідне та доступне житло в усій Європі.

Ми закликаємо європейські інституції повною мірою залучати соціальних партнерів до розробки житлової політики та ініціатив ЄС. Житлова політика – і Європейський план доступного житла – повинні cприяти створенню якісних і надійних робочих місць, включаючи необхідне підвищення заробітної плати через підтримку колективних переговорів і підвищення встановленої законом мінімальної заробітної плати, яка враховує всі пов’язані з цим витрати для працюючих людей, вартість житлових субсидій, транспортні витрати на дорогу до місця роботи і назад, витрати на переїзд;

забезпечення вищих заробітних плат та кращих умов праці в будівельному секторі, в тому числі шляхом регулювання та обмеження субпідряду;

Ззходи щодо боротьби зі спекуляціями великих фінансових гравців, підвищення податків на прибуток і багатство, забезпечення справедливого і більш прогресивного оподаткування нерухомості, дестимулювання невикористання або накопичення, а також забезпечення дотримання і посилення регулювання ЄС щодо короткострокової оренди житла, що має сильний вплив на вартість і доступність житла в туристичних центрах, особливо для вразливих домогосподарств, включаючи багатьох працівників сфери гостинності; боротьба з уникненням і ухиленням від сплати податків, а також бізнес-моделями, що ґрунтуються на експлуатації та незадовільних умовах праці, також є ключовим фактором;

коли йдеться про забезпечення доступності житла, ключову роль відіграє неприбуткове/обмежено прибуткове/громадське/соціальне житло, а також збільшення обсягів будівництва;

Необхідно збільшити інвестиції в неприбуткове/обмежено прибуткове/державне/соціальне доступне та адекватне житло, в тому числі за допомогою інвестиційних інструментів ЄС, гнучкості в застосуванні правил економічного управління, зосередження на Семестровому процесі; житлові асоціації та їхнє функціонування слід підтримувати, а не перешкоджати;

державне фінансування, включаючи державну допомогу, для житлових проектів (включаючи підтримку ЄІБ) має бути пов’язане з соціальними умовами;

розширення можливостей місцевих органів влади діяти у сфері земельної політики та ринку житла (наприклад, шляхом посилення права першочергової купівлі), боротьби з процесами джентрифікації та переміщення населення, в тому числі шляхом підтримки прогресивного просторового планування та відродження існуючої забудови;

встановити амбітні цілі щодо кількості некомерційного/громадського/соціального житла в проектах житлового будівництва; об’єкти, які вже перебувають у державній власності, повинні використовуватися для будівництва субсидованого житла; захистити проекти захищеного житла на державних землях;

запровадження мінімальних стандартів якості, охорони здоров’я, доступності та безпеки житла, в тому числі на приватному ринку;

запровадження захисного регулювання орендної плати та контролю над ринком оренди для захисту орендарів від експлуатації та зловживань, припинення виселення без вини та захисту вразливих сімей, а також заморожування/гальмування зростання цін на оренду житла;

боротьба з наявністю трущоб у Європі та забезпечення доступу людей, які проживають у цих неформальних поселеннях, до гідного житла з гарантованими мінімальними стандартами якості;

боротьба з енергетичною бідністю, заборона відключень та забезпечення допомоги найбільш вразливим домогосподарствам; забезпечення того, щоб витрати на енергоефективну реконструкцію та декарбонізацію не перекладалися на орендарів та уникнення кліматичного оподаткування, яке непропорційно обтяжує домогосподарства, неспроможні профінансувати початкові витрати на реконструкцію; збільшення ресурсів для підтримки реконструкції будівель відповідно до кліматичних цілей, з наданням пріоритету проектам, які вирішують соціальні проблеми;

належне житло має бути пов’язане з високоякісними державними послугами, включаючи транспорт, охорону здоров’я, освіту, догляд за дітьми. Пріоритетом має стати посилення державних послуг, а також покращення умов праці для працівників державного сектору, в тому числі у житловому секторі. Вирішити кадрові питання в муніципалітетах, в тому числі для управління та нагляду за житловою політикою/схемами, а також для правозастосування та боротьби зі спекулятивними секторами.

ЄКП закликає Комісію гарантувати, що майбутній перегляд правил державної допомоги забезпечить сильнішу підтримку та інвестиції в некомерційне / з обмеженим прибутком / державне / соціальне доступне та адекватне житло, в тому числі шляхом вилучення обмежувального визначення соціального житла та його обмеження цільовою групою.

ЄКП підкреслює, що житлова політика повинна відповідати потребам усіх поколінь, включаючи молодь та людей похилого віку, а також усіх статей.

Існує чіткий зв’язок між експлуатацією на роботі та експлуатацією в житловому секторі. ЄКП вимагає юридично обов’язкових мінімальних стандартів щодо гідного житла для мобільних працівників та мігрантів, якщо таке житло надається роботодавцем [див. Резолюцію ЄКП]. У всіх випадках, коли житло надається роботодавцем, вартість житла не повинна вираховуватися з мінімальної заробітної плати, а працівники не повинні втрачати своє житло в разі втрати роботи.

ЄКП підтверджує свою підтримку Європейської платформи по боротьбі з бездомністю та Лісабонської декларації і закликає ЄС вжити заходів, необхідних для ліквідації бездомності.

Резолюція про право на достатнє, гідне та доступне житло – мовою оригіналу

Переклад –

Департамент міжнародних зв’язків ФПУ