Сьогодні я вдягаю свою ментальну броню. Гордо і відкрито — тут, на вільній українській землі.

Але кожною клітиною відчуваю тих, хто сьогодні на лівому березі Херсонщини не може цього зробити.

Тому одягаю свою вишиванку за двох.
За себе — і за дівчину з Горностаївки, Великої Лепетихи чи будь-якого села на лівому березі, яка сьогодні просто дивиться на свій схований оберіг.

За чоловіка з Каховки чи Нової Каховки, який мовчки стискає кулаки, коли чує гімн ворога, але знає — наші близько.

Ми — ваш голос сьогодні.

Ми нагадуємо всьому світу: Херсонщина — це Україна.
І її традиції повернуться на кожну вулицю лівого берега разом із нашими прапорами.

З Днем вишиванки усіх, хто чекає свободи під чужими прапорами, але з українським серцем.

Людмила ТАТАРИНОВА, голова Херсонської обласної організації Профспілки працівників державних установ України