Триваючі військові злочини російської Фрдерації проти народу України вийшли на новий рівень ескалації. Злочини включають навмисні бомбардування лікарень, заводів, супермаркетів і поштових відділень, а також вбивства понад одинадцяти тисяч цивільних осіб. Українські працівники зазнають нападів, оскільки лояльна до режиму «профспілка» ФНПР (Федерація незалежних профспілок росії) переслідує українські профспілки на окупованих територіях Донбасу та Криму, а російський уряд бомбардує профспілкові штаб-квартири.
Міжнародна організація праці (МОП) повинна відреагувати на кричущу неповагу Росії до фундаментальних прав працівників та людської гідності. Як світовий авторитет у сфері трудових стандартів, МОП має як обов’язок, так і можливість протистояти цим порушенням своїх конвенцій. Вкрай важливо, щоб ці порушення були доведені до відома МОП, і щоб організація вжила заходів для притягнення росії до відповідальності за її воєнні злочини.
Триваюча нелюдськість
Злочинні атаки росії на систему охорони здоров’я України слід розуміти як такі, що спрямовані не лише на життєво важливу інфраструктуру, але й на робочі місця та працівників. У жовтні 2024 року організація «Лікарі за права людини» зафіксувала 1 442 напади на медичні установи, з яких 742 лікарні та клініки були зруйновані, в результаті чого загинуло 210 медичних працівників. Ця цифра може бути заниженою, оскільки в серпні Х’юман Райтс Вотч повідомила, що Росія пошкодила або зруйнувала 1 736 медичних установ. ВООЗ неодноразово засуджувала як воєнний злочин систематичну тактику Росії зі знищення медичних закладів та нападів на медичних працівників.
Медичні працівники далеко не єдині, хто несе на собі тягар російської агресії. Найбільш кричущими є випадки, коли російські окупаційні війська не лише катують, вбивають та депортують українських цивільних осіб, але й запровадили систему примусової праці на тимчасово окупованих територіях України, особливо в атомній енергетиці. Явище примусової праці на окупованих Росією атомних електростанціях підтверджується численними свідченнями.
Крім того, переслідування та експропріація українських профспілок, співорганізатором яких є ФНПР на тимчасово окупованих росією територіях, є серйозною атакою на фундаментальні права українських працівників. Вони заборонили діяльність українських вільних профспілок і жорстоко переслідують усіх, хто намагається підтримувати контакти з їхньою профспілкою.
Особливо кричущим є те, що ФНПР охоче служить катом і спільником путінського режиму в його зусиллях з придушення свободи об’єднань. ФНПР відіграє центральну роль у переслідуванні російським режимом українських працівників на окупованих територіях, бере активну участь у незаконній експропріації українських профспілок і отримує від цього вигоду.
ФНПР є невід’ємною частиною репресивної, злочинної та нелюдської машини путінської диктатури і, відповідно, її воєнних злочинів. путін публічно похвалив ФНПР на її з’їзді 2024 року за впровадження системи «Новоросії» на робочих місцях окупованої України. ФНПР є єдиною дозволеною профспілкою на цих територіях, і ті, хто не вступає до неї і не приймає процес «русифікації», розглядаються російськими окупаційними силами з підозрою. Ця підозра може призвести до викрадення або ув’язнення в катівні, як свідчать численні звіти ООН.
Варварський напад росії на Швейцарський фонд розмінування (FSD) у Харкові в липні 2024 року знаменує собою ще одне – на жаль, напевно не останнє – серйозне порушення міжнародного права з боку росії та підкреслює нагальність цього питання. Таке кричуще нехтування правами людини та міжнародними нормами вимагає постійних і рішучих дій.
Вкрай важливо, щоб ці справи були передані до МОП, і щоб МОП притягнула росію до відповідальності за кричущі порушення конвенцій МОП, покликаних захищати основні права трудящих і людську гідність. Система МОП, як глобальний авторитет у сфері трудових стандартів, має обов’язок і функцію реагувати на ці порушення і виступати проти дій Російської Федерації.
Вислати ФНПР і припинити співпрацю
Вкрай важливо розглянути роль ФНПР у цьому конфлікті. ФНПР, діючи як маріонетка російського уряду, підтримала переслідування українських профспілок на окупованих територіях. З огляду на цю співучасть, ФНПР не представляє інтереси трудящих ні в росії, ні деінде.
Тому Міжнародна конфедерація профспілок (МКП) повинна припинити будь-яку пряму або непряму підтримку ФНПР. Подальше визнання або співпраця з такою організацією лише легітимізує її дії та підриває довіру до глобального робітничого руху. Це прямо означає, що МКП повинна перешкодити ФНПР отримати місце в Адміністративній раді МОП на наступних виборах.
.
На жаль, цього року МКП дозволила (або, принаймні, не намагалася зупинити) обрання представника ФНПР Олексія Жаркова, залишивши місце для нього вакантним. Незважаючи на всю цю оманливу дружелюбність МКП та агресивне лобіювання з боку ФНПР та їхніх союзників у Всекитайській федерації профспілок, Жарков ледве пройшов до парламенту. Такий результат є дошкульним докором для ФНПР. Якби МКП виступила проти Жаркова, він не був би обраний.
Більше того, роль російських представників у МОП у військовій машині путіна має бути розслідувана, а ті, хто причетний до воєнних злочинів або підтримує їх, мають бути покарані санкціями та позбавлені віз. Незрозуміло, чому Михайло Шмаков, який безсоромно діє як спільник Путіна, досі не внесений до жодного санкційного списку, наскільки нам відомо – особливо на відміну від представників російського об’єднання роботодавців, які потрапили під санкції.
Нарешті, на наступних компетентних статутних зібраннях МКП – глобальний демократичний профспілковий рух – має зробити рішучий вибір і виключити ФНПР зі своїх лав. Той факт, що цю розпалюючу війну організацію лише призупинено, вже підриває довіру до МКП.
Закрити московський офіс МОП
У путінській росії придушена свобода слова і думки, і вільно працювати більше неможливо. Це поширюється навіть на дипломатичний персонал, в тому числі з МОП, який регулярно зазнає утисків, про що часто шепочуться за зачиненими дверима. Також неодноразово з’являлися повідомлення про залякування неросійського персоналу.
Працівники з багатьох країн більше не відчувають себе в безпеці, подорожуючи до Москви, і багато хто, особливо зі Східної Європи та Кавказу – регіонів, які постраждали від російської агресії, – не бажають працювати в Москві. Багато профспілок зі Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії відмовляються бути «керованими» з Москви. З огляду на ситуацію в Грузії, Вірменії та країнах Центральної Азії, така позиція цілком зрозуміла.
Особливо неприйнятним є той факт, що Білорусь, де союзник путіна лукашенко заборонив усі демократичні профспілки і ув’язнив понад 40 профспілкових діячів, формально перебуває під опікою офісу МОП, що базується в Москві.
Тому офіс МОП має бути перенесений без будь-яких подальших зволікань.
Демократичні профспілки повинні протистояти путінізму
Ми вимагаємо справжньої профспілкової солідарності з нашими колегами-профспілками та працівниками в Україні, які зараз стикаються з вторгненням і спробою знищення їхньої нації. Ми очікуємо, що кожен демократичний профспілковий рух, в тому числі і особливо в країнах, що входять до ЄС, G7, G20 і БРІКС, виступить проти воєнного злочинного фашизму, уособленням якого є путінізм.
Не може бути жодного виправдання співпраці профспілок з таким режимом і підпорядкованими йому профспілками, особливо в рамках таких структур, як G20 та інших груп, членом яких є росія. Якщо G20, БРІКС тощо не дистанціюються від цих дій та їхніх членів, вони ризикують перетворитися на «клуби», що захищають, легітимізують і, зрештою, уможливлюють диктаторів і воєнних злочинців.
Плани дій проти путінського режиму
На закінчення, вся міжнародна профспілкова спільнота повинна чітко і голосно заявити про ці звірства. Винесення цієї справи на розгляд МОП є не лише необхідним кроком для притягнення росії до відповідальності, але й критично важливим заходом для захисту цілісності міжнародних трудових стандартів. МОП та МКП повинні бути єдині у своїй відданості справедливості, правам людини та захисту трудящих у всьому світі.
Тому кожен демократичний профспілковий рух повинен вимагати:
– Щоб МОП, використовуючи всі наявні правові засоби, негайно вжила всіх необхідних заходів, щоб переслідувати, називати і карати за всі порушення прав трудящих і профспілок, скоєні росією в Україні. МКП та міжнародні профспілкові організації повинні вжити всіх необхідних юридичних та практичних заходів з цією метою на наступній сесії МОП.
– МКП і всі її регіональні органи повністю дистанціювалися від ФНПР як спільника путінського режиму – не тільки в Європі, але і в Азії, Австралії, Північній, Центральній і Південній Америці. Ми вимагаємо реальної профспілкової солідарності проти безрозсудного і агресивного диктаторського режиму Путіна і його ставлеників у ФНПР. МКП повинна нарешті виключити ФНПР зі свого складу.
– Негайне перенесення офісу МОП з москви, оскільки його подальша робота суперечитиме цінностям і місії МОП у просуванні прав трудящих і справедливості, враховуючи постійні порушення російською федерацією міжнародного права.
– Як горді і сильні демократичні профспілки, бразильська CUT і південноафриканська COSATU повинні розглянути питання про те, щоб не надавати легітимності і довіри FNPR і ACFTU, беручи участь у Форумі профспілок БРІКС.
.
Васко Педріна – колишній співголова профспілки Unia та віце-президент BWI (Міжнародної федерації будівельників та деревообробників), представник Швейцарської конфедерації профспілок у Консультативному комітеті ЄАВТ (Європейської асоціації вільної торгівлі).
Джерело:
* надсилаємо тільки корисну інформацію / * ваші данні не потраплять до третіх лиць
