12 грудня відбулася онлайн-конференція, на якій було підведено підсумки піврічного проєкту Німецько-Польсько-Українського співробітництва. В роботі конференції взяли участь понад 90 представників профспілок Центральної та Східної Європи, які обговорили питання профспілкових цінностей, солідарності, демократії, взаємодопомоги, а також найважливіші проблеми трудових мігрантів та надали свої прогнози на майбутнє в контексті їх інтеграції на ринки праці в країнах ЄС.
Своїми думками, висновками та досвідом від реалізації проєкту під час заключної конференції поділилися представники профспілок Центральної та Східної Європи. На зустрічі були присутні гості з різних куточків Європи, не лише з Польщі, Німеччини та України, а й з Литви, Словаччини, Молдови, Болгарії, Румунії та Грузії.
Василь Андреєв – Голова ПРОФБУД, відкривши захід, підкреслив, що початок війни в Україні змусив мільйони українців покинути свою країну. Також ознайомив учасників про проведену спільну роботу ПРОФБУД з європейськими колегами, окреслив важливість солідарної підтримки, озвучив питання трудової реформи в країні, яка несе значні загрози на ринку праці.
Досвідом та проблемами роботи профспілок під час війни поділився також Заступник Голови ПРОФБУД Олег Борисов. З перших днів вторгнення росії в Україну ПРОФБУД за підтримки міжнародних партнерів надає гуманітарну і фінансову допомогу мобілізованим будівельникам, членам профспілки, внутрішньо переміщеним особам. На сьогодні загальна сума наданої гуманітарної допомоги складає понад мільйон гривень.
Олег Борисов також підкреслив актуальність проблем, з якими стикаються українські біженці. Дуже важливо полегшити їм звикання до нових обставин і соціального та професійного життя. За даними ООН, по всій Європі вже зареєстровано майже 5 мільйонів біженців з України. Загальна кількість українських біженців в Європі становить близько 7,8 млн людей. Більшість з них проживає в Польщі, Німеччині та Чехії. Олег Борисов також зазначив, що український ринок праці бореться з величезними проблемами, такими як заборгованість підприємств і, як наслідок, невиплата зарплат працівникам. Серйозним викликом також є обмеження трудового законодавства та прав профспілок, призупинення дії деяких положень колективних трудових договорів та неможливість їх виконання. Крім того, після початку повномасштабної війни, особливо в місцях ведення бойових дій, значно зріс ризик нещасних випадків, у тому числі зі смертельним наслідком. На думку експерта, український ринок праці ще довго компенсуватиме втрати від російського вторгнення.
Сабастьян Кочвін, Віце-президент Національного альянсу профспілок Польщі і Якуб Кус з Профспілки будівельників Польщі розповіли про вплив українських біженців на польський ринок праці після початку війни в Україні.
Польські профспілки задовго до початку війни почали займатися допомогою трудовим мігрантам з України. Профспілка українських робітників у Польщі діє з 2016 року. Себастьян Кочвін розповів, що в Польщі вже знайшли роботу 700 тисяч українців. Одразу після початку війни питання легальності працевлаштування викликало велике занепокоєння, тому профспілка закликала спростити правила легалізації цього процесу. Великою проблемою також є працевлаштування біженців з України нелегально або на підставі нестабільних контрактів, які не гарантують працівникам, наприклад, оплачувану відпустку чи нормований робочий день, в результаті такі люди часто працюють більше 8 годин на добу. Українці дуже часто користуються лише рідною мовою і не знають польського трудового законодавства. Питання соціальної та професійної інтеграції українських громадян залишається викликом для ринку праці в Польщі після початку війни.
Якуб Кус розповів про становище заробітчан, звернувши увагу на проблему легальності працевлаштування українців у Польщі. Він також підкреслив, що аж 38% з них – це люди у віці 18-26 років, причому значна частина з них працює у сфері будівництва. Виявилося, що зазвичай вони проводять на роботі набагато більше 40 годин на тиждень, а в середньому це навіть 57 годин.
Трудові мігранти з України стикаються з багатьма проблемами, але багато з них, на жаль, ще чекають попереду. Джонатан Корнах з Європейської федерації будівельників і деревообробників (EFBWW) зазначив, що завданням профспілкових активістів після закінчення збройного конфлікту в Україні буде підтримка українських громадян у процесі відбудови країни. Важливу роль відіграватимуть працівники будівельної сфери. Він також підкреслив, що не можна допускати, щоб трудові права українців відходили на другий план, тому зараз профспілки мають подбати про свою безпеку та забезпечити своє гарне майбутнє: протидіяти експлуатації з боку нечесних роботодавців та дбати про їхні інтереси на ринку праці в Європі.
Кшиштоф Гетка з Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта у Варшаві розповів про витоки ідеї створення діалогової платформи для партнерів із регіону Центральної та Східної Європи, яка дала змогу обмінятися досвідом та розширити масштаби допомоги трудовим мігрантам. Марія Куцевол з Представництва Фонду у Києві розповіла про їхні програми підтримки українських профспілок, в тому числі під час війни.
Обмін досвідом на міжнародній арені має ключове значення не лише для трудових мігрантів, а й для всієї європейської спільноти. Про це говорив Крістіан Бек з Німецької профспілки будівельників (IG BAU). Він зазначив, що в довгостроковій перспективі така співпраця може зміцнити зв’язки на ринку праці в Європі, а відтак – сприяти активній участі у професійному та соціальному житті всіх працівників.
Польські, українські та німецькі партнери на початку співробітництва поставили чітку мету: розвивати співпрацю для якісної інтеграції мігрантів та забезпечення їм гідних умов праці через транснаціональний діалог. Складне становище трудових мігрантів та їхніх сімей, особливо з України, вимагає відповідних заходів для покращення умов їхньої праці та життя. У рамках піврічного Німецько-Польсько-Українського проекту були організовані фахові зустрічі та семінари, під час яких профспілкові експерти обмінювалися досвідом та передовими практиками підтримки трудових мігрантів на європейському ринку праці. Кілька місяців інтенсивної діяльності створили міжнародну платформу для діалогу, яка в перспективі сприятиме зміцненню позицій біженців та трудових мігрантів на ринку праці та їхній участі у професійному та соціальному житті.
Довідково: проєкт розпочато у серпні 2022 року завдяки співпраці партнерів з Польщі, України та Німеччини: Польської асоціації трудових мігрантів (Polskie Stowarzyszenie Pracowników Migracyjnych), Німецької профспілки будівельників та сільськогосподарських працівників IG BAU, Профспілки будівельників України ПРОФБУД та Європейської асоціації трудових мігрантів (Europäischer Verein für Wanderarbeiterfragen e.V.) Проєкт Німецько-Польсько-Українського співробітництва народився з ідеї створення діалогової платформи для трудових мігрантів і профспілок,яка б сприяла культурній інтеграції мігрантів і забезпечувала захист гідних умов праці серед цієї групи працівників. В рамках проєкту учасники готували інформаційні матеріали у вигляді постів, подкастів та інформаційних бюлетенів. Проєкт мав на меті започаткувати транснаціональну дискусію про цінності, які є фундаментальними та важливими для працівників, враховуючи також точку зору профспілок. Проєкт фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини за рахунок коштів Східного партнерства.Детальніше про проект: www.dialog-ua-en-de.orgПри підготовці статті використано матеріали публікації Польської асоціації трудових мігрантів (Polskie Stowarzyszenie Pracowników Migracyjnych) «German Polish Ukrainian Societies for Cooperation: przedstawiciele związków zawodowych podsumowali projekt» від 20-12-2022. http://pspm.com.pl/page/posts/german-polish-ukrainian-societies-for-cooperation-80.php
* надсилаємо тільки корисну інформацію / * ваші данні не потраплять до третіх лиць
