Незабаром Галина почула ракети над головою та вибухи, від яких тряслися вікна її будинку. Після шести днів переховування в бомбосховищі її сім’я зібрала речі і переїхала до притулку в Чернівцях на заході України, де вона розповіла свою історію фонду “Врятуйте дітей”.
Це реальність, в якій живуть мільйони дітей в Україні та мільйони інших дітей, які втекли від насильства в країні. І саме на цьому тлі в Брюсселі проходить Європейський форум з прав дитини. Це ключовий момент для Європейського Союзу, щоб підбити підсумки своїх зусиль щодо захисту прав дитини.
ЄС може по праву пишатися багатьма своїми ініціативами щодо захисту дітей, які прибули з України. Швидке введення в дію Директиви про тимчасовий захист означає, що два мільйони дітей-біженців знайшли безпеку і стабільність, яких вони відчайдушно потребують. Союз мобілізував понад 700 мільйонів євро для гуманітарного реагування в Україні. Але, незважаючи на ці заходи, величезні масштаби кризи створили величезні виклики для урядів.
Під час моєї поїздки до Польщі я на власні очі побачив масштаби кризи та зусилля національних органів влади та організацій, спрямовані на її подолання. Муніципалітети роблять неймовірну роботу, щоб забезпечити дітям доступ до освіти, але вони не мають фінансування для найму додаткового викладацького складу, навіть якщо вони могли б його знайти.
Я побачив, як мало вчителів мови, які могли б допомогти дітям з України вивчити польську мову та підготувати їх до вступу до школи. І це не лише мовна підтримка, якої потребують ці діти: багато хто, як Галина, має жахливі спогади про конфлікт; вони потребуватимуть психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, щоб інтегруватися в школу. Це виклик для всього ЄС, адже такі країни, як Іспанія, прийняли 140 000 біженців, половина з яких – діти. Залучення такої кількості дітей до національних систем освіти вимагатиме узгоджених зусиль і значних ресурсів для розширення шкільних можливостей.
Сам факт того, що діти з України знаходяться під захистом, а уряди докладають усіх зусиль для надання їм послуг, є позитивним кроком для ЄС. Занадто часто діти, які шукають безпеки в Європі ззовні, стикаються з насильством, дискримінацією та маргіналізацією. Реакція України може стати прикладом того, як ставитися до всіх дітей, які прибувають до Європи, з гідністю та повагою, як це нещодавно підкреслила Президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн у своїй промові про стан справ у ЄС.
Конфлікт в Україні також впливає на дітей по всій Європі. Він призвів до зростання інфляції та спричинив гостру кризу вартості життя. У Нідерландах вартість продуктів харчування зросла на 18,5% за останні 11 місяців. В Іспанії 17,1% дітей живуть у сім’ях, які через фінансові труднощі не в змозі вчасно сплачувати рахунки за комунальні послуги, іпотеку або оренду житла. Найбільш виражений вплив це має на дітей, які вже живуть в умовах бідності, коли сім’ї з низьким рівнем доходу стикаються з жахливим вибором між їжею та опаленням.
ЄС не повинен випускати з поля зору свої зобов’язання щодо подолання дитячої бідності в союзі або відволікати ресурси від цих зусиль на не менш важливу підтримку дітей-біженців з України. Частково відповідь полягає у виділенні додаткового фінансування. Вони можуть бути запозичені – як у випадку з відновленням після пандемії – або згенеровані за рахунок національних внесків. Зусилля, спрямовані на подолання інфляції, мають супроводжуватися підвищенням дитячих допомог та соціальних виплат, щоб допомогти подолати надзвичайну ситуацію, пов’язану з підвищенням вартості життя.
В основі кризи вартості життя лежить різке скорочення поставок викопного палива з Росії, від якого значною мірою залежала значна частина економіки ЄС. Дуже важливо, як Європа відреагує на це. Якщо країни ЄС не позбудуться своєї залежності від викопного палива, вони зрадять це і майбутні покоління дітей.
Нарешті, економічні потрясіння, спричинені конфліктом на європейській землі, відчуваються далеко за межами континенту. Понад 205 мільйонів людей у 45 країнах стикаються з гострою нестачею продовольства, а 60 мільйонів дітей страждають від гострого недоїдання. Зростання цін на продукти харчування та паливо в Сомалі та країнах Сахелю, спричинене конфліктом в Україні, призводить до того, що все більше дітей опиняються в умовах голоду, перетворюючи кризу на катастрофу. І це в той час, як багато європейських урядів скорочують бюджети допомоги або перенаправляють їх на підтримку біженців у своїх країнах.
ЄС повинен використати свою дипломатичну та фінансову вагу у відповідь. Не менший пріоритет має бути наданий переговорам щодо вирішення проблем, пов’язаних з перебоями в експорті продовольства, а також наданню додаткового, гнучкого фінансування для розширення життєво важливих послуг та програм з підвищення життєстійкості для дітей, які найбільше постраждали від глобальної продовольчої кризи.
В Україні, в Європі та в усьому світі діти несуть на собі основний тягар прямих та побічних наслідків конфлікту. ЄС має засоби для вирішення цих проблем, але це вимагатиме стійкої політичної волі та довгострокових зобов’язань для забезпечення рівної підтримки та захисту дітей.
на фото – Галина (праворуч) з Алісою у дружньому до дітей просторі в притулку, де вона зараз живе зі своєю сім’єю.
Автор – Інгер Ашинг – головний виконавчий директор Міжнародної організації “Save the Children International”, де працює понад 25 років. Вона займала різні національні та міжнародні посади, пов’язані з правами дітей, останнім часом була генеральним директором Шведського агентства проти сегрегації. Вона є членом Ради з етики Шведського агентства з питань міграції.
Джерело: https://socialeurope.eu/children-a-conflicts-most-vulnerable-victims
* надсилаємо тільки корисну інформацію / * ваші данні не потраплять до третіх лиць
