У звітному періоді до Профспілки на опрацювання надійшло 608 нормативно-правових актів, що на 299 більше, ніж у минулому звітному періоді (309 – у минулому). Серед них – 89% щодо внесення змін у законодавство, яке регулює трудові права та соціально-економічні інтереси членів Профспілки.
Крім того, Профспілка не зупиняла своєї боротьби в питаннях обстоювання трудових, соціально-економічних прав членів профспілки. Велика увага приділялась роботі при формуванні Державного бюджету, формуванні бюджетів всіх рівнів, зокрема щодо видатків на оплату праці та потреб бюджетної діяльності державних установ у повному обсязі. З метою врегулювання питань щодо соціально-економічних інтересів членів Профспілки Центральним комітетом, регіональними, районними, первинними організаціями Профспілки було направлено звернень до: Голови Верховної Ради України – 53, Прем’єр-міністра України – 63, голів профільних комітетів ВРУ – 34, Представнику ФПУ у Верховній Раді України – 12, народним депутатам України – 1287.
Проводилась поточна робота із Секретаріатом КМУ, відбувались особисті зустрічі із керівництвом Секретаріату, Мінфіну, Мінсоцполітики, НАДС, народними депутатами України. На всіх рівнях соціального діалогу, Профспілка, в ході переговорів укладання Генеральної та галузевих угод, докладала максимум зусиль щоб добитися покращення умов праці і розширення прав членів Профспілки.
У першу чергу – це робота представників Профспілки, зокрема членів ЦК та виконавчого апарату Профспілки, у процесі розробки та прийняття нової редакції Закону України «Про державну службу» (від 10 грудня 2015 року № 889-VIII), який вступив в дію з 1 травня 2016 (далі – Закон) та над законопроектом «Про службу в органах місцевого самоврядування» (реєстр. № 2489, прийнятий за основу 23.04.2015).
Так, у звітному періоді Профспілка займала чітку позицію щодо необхідності запровадження нових підходів до оплати праці державних службовців та працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, створення правових передумов для підвищення престижності державної служби, розмежування політичних та адміністративних посад, врегулювання статусу державного службовця, рівного доступу до державної служби, запровадження прозорого механізму прийняття на державну службу.
Виключно в результаті системної боротьби Профспілки за підвищення рівня соціального та матеріального захисту державних службовців та за наполяганням Профспілки до Закону увійшли такі норми, як:
Більше того, вдалось відстояти фонд преміювання державного органу у розмірі 20 відсотків загального фонду посадових окладів за рік та економії фонду оплати праці (у Законі від 1993 року фонд преміювання встановлювався у розмірі 10 %).
Завдяки нашій наполегливій роботі та вимогам вдалося зберегти умови пенсійного забезпечення для осіб, які на день набрання чинності Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, їм зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 1993 року у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Крім того, вдалося відстояти право державних службовців, які на день набрання чинності Закону займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посаді державного службовця, на призначення їм пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 1993 року у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
З прийняттям Закону, була пов’язана впевненість державних службовців у подальшому поступальному русі у питаннях їх оплати праці. Трохи більше як за два роки, а саме з 1 січня 2019 року, рівень оплати праці на найнижчій посаді органу виконавчої влади мав би (за нормами Закону) приблизитися до двох мінімальних заробітних плат, що прирівнювалося до середньої заробітної плати в галузях економіки.
Натомість, внесенням змін до Закону в частині розрахункової одиниці посадового окладу державного службовця на найнижчій посаді (з розміру мінімальної заробітної плати – на розмір прожиткового мінімуму) у 2017 році, перекреслено основні принципи реформування оплати праці, що закладалися Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці працівників державних органів» від 18 січня 2017 року № 15 було підвищено посадові оклади державним службовцям та іншим категоріям працівників державних органів.
Проте зазначене підвищення, зокрема на розмір заробітної плати нижчої ланки державних службовців місцевих державних адміністрацій суттєво не вплинуло.
Про це Профспілка неодноразово наголошувала у своїх зверненнях до Верховної Ради України, народних депутатів України, Кабінету Міністрів України.
Зміна розміру середньої заробітної плати державних службовців в ході впровадження Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII
(моніторингпроведений Національним агентством України з питань державної служби)
У грудні 2017 року на пленумі ЦК Профспілки розглядалося питання щодо соціально-економічного захисту членів Профспілки працівників державних установ України, де прийнято колегіальне рішення та направлено звернення до Кабінету Міністрів України. Зазначене звернення стосувалось внесення змін до Закону України «Про державну службу», зокрема пропонувалось абзац 2 частини 3 статті 51 викласти в наступній редакції: «мінімальний розмір посадового окладу 9 групи у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, не може бути менше двох розмірів мінімальної заробітної плати (або чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб), встановленої законом».
Крім того, на всіх рівнях соціального діалогу Профспілкою наголошувалося про необхідність підвищення розмірів заробітної плати шляхом збільшення розмірів посадових окладів, видатків на оплату праці, особливо місцевим державним адміністраціям.
Водночас впродовж 2018 – 2019 років керівництво та виконавчий апарат Профспілки брав активну участь у засіданнях робочої групи з підготовки змін до Закону України «Про державну службу» та проекту Концепції реформування системи оплати праці державних службовців, організованою Національним агентством України з питань державної служби, де обговорювалися питання щодо кількості груп оплати праці та віднесення до них посад, структури заробітної плати, надбавок та стимулюючих виплат, порядку виплати премій, зокрема за результатами щорічного оцінювання.
Позиція Профспілки полягала в необхідності досягнення рівня заробітної плати державного службовця конкурентної на ринку праці, а саме: забезпечення встановлення найнижчого розміру посадового окладу у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення, не нижче ніж розмір середньої заробітної плати по Україні.
Окремий напрямок роботи зосереджувався на питаннях щодо прискорення перегляду проекту Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та прийняття його в доопрацьованій редакції.
Впродовж звітного періоду, на всіх рівнях соціального діалогу Профспілкою наголошувалось питання стосовно необхідності якнайшвидшого врегулювання статусу службовця органів місцевого самоврядування, проходження служби, оплати праці, пенсійного забезпечення, шляхом прийняття та введення в дію зазначеного Закону.
Так, у листопаді 2018 року на IV пленуму Профспілки було розглянуте питання щодо проведення урядом реформи місцевого самоврядування.
Членами ЦК Профспілки обговорювалось питання стосовно реформи місцевого самоврядування, що передбачає децентралізацію влади та розширення повноважень місцевого самоврядування, встановлення нових правових та організаційних засад служби в органах місцевого самоврядування, необхідності залучення на службу в органах місцевого самоврядування високо фахових спеціалістів та надання їм реальних можливостей для кар’єрного просування та матеріального забезпечення.
За рішенням пленуму ЦК Профспілки було направлене звернення Голові Верховної Ради щодо прискорення прийняття Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Проте, до сьогодні новий Закон «Про службу в органах місцевого самоврядування» не прийнятий.
Найперше, з чого розпочинався кожен рік звітного періоду Профспілки, це питання фінансового забезпечення органів державного управління, зокрема видатків на оплату праці державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування.
Так наприклад, до проекту Державного бюджету України на 2016 рік були внесені наступні пропозиції в частині оплати праці та забезпечення соціальних гарантій державним службовця:
Зокрема, щодо передбачення видатків у 2016 році на:
Водночас, велику напругу викликало те, що видатки на реалізацію Закону, положень постанов у 2016 році здійснювались в межах коштів, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік».
За інформацією з місць, яка надходила до ЦК Профспілки, фонду оплати праці органів виконавчої влади для реалізації вимог Закону було суттєво недостатньо, що могло б призвести до чергового скорочення працівників.
Обласні комітети Профспілки надсилали до ЦК інформацію про те, що коштів на оплату праці до кінця року не вистачає в обсязі від 15 до 50% річного фонду оплати праці. Так, наприклад: в Івано-Франківській області для забезпечення основних виплат необхідно виділити додатково 89 млн. гривень; у Чернівецькій – майже 33 млн. грн. ; у Львівській – 69 млн. грн., Рівненській – 72 млн. грн., Черкаській – 34,3 млн. грн. За такої ситуації уже в липні – серпні прогнозувалася кредиторська заборгованість з виплати заробітної плати працівникам органів виконавчої влади.
Критичність ситуації, що склалася, а саме щодо стану соціально-економічного захисту державних службовців у ході проведення реформування державного управління, обговорювалась на засіданнях президії ЦК Профспілки в березні та червні та на І пленумі ЦК Профспілки в червні 2016 року.
За рішенням пленуму у червні ЦК Профспілки звернувся до Кабінету Міністрів України, щодо:
Завдяки солідарним діям організацій Профспілки усіх ланок (звернення до Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, голів профільних комітетів ВРУ, Представнику ФПУ у Верховній Раді України) у жовтні 2016 року видатки на оплату праці працівникам органів виконавчої влади були збільшені на 134,6%.
Незважаючи на позитивний результат солідарних дій, проаналізувавши проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», зокрема в частині видатків на оплату праці, Профспілкою було визначено, що зазначених коштів суттєво не вистачало на виконання норми Закону України «Про державну службу» щодо встановлення з 1 січня 2017 року посадового окладу на найнижчій посаді державного службовця на рівні 1,25 розміру мінімальної заробітної плати.
Всі ланки Профспілки були долучені до боротьби за бюджет 2017 року, а саме: були направлені листи головам профільних комітетів Верховної Ради України, Представнику ФПУ у Верховній Раді України, персонально всім народним депутатам України VIII скликання з проханням при опрацюванні проекту Державного бюджету України на 2017 рік вжити усіх необхідних заходів для забезпечення виконання норм Закону України «Про державну службу» в частині оплати праці.
Позитивним результатом солідарних дій організацій Профспілки усіх ланок було збільшення у Законі України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» видатків на оплату праці органів державного управління на 129,7%, зокрема місцевих адміністрацій на 155,8% у порівнянні з 2016 роком.
Така ж робота Профспілкою проводилася в ході формування Державного бюджету на 2018 – 2020 роки.
Так, наприклад, при формуванні проекту Державного бюджету на 2018 рік, Уряд планував вирішити збалансування показників бюджету за рахунок скорочення державних службовців на 30%. Завдяки спільним діям всіх ланок Профспілки, робочим зустрічам з фахівцями Секретаріату Кабінету Міністрів України, Мінфіну, виступу Голови Профспілки (2018 рік) у Брюсселі на засіданні постійного Комітету Європейської федерації профспілок громадського обслуговування з питань національного та європейського врядування (NEA) під час розгляду звіту по оплаті праці в країнах Євросоюзу та звернення до Генерального секретаря ЕПСУ Яна Вільямса з проханням вплинути на ситуацію, особистому листу Яна Вільямса на Уряд та голову ВРУ - Профспілці вдалося зняти це питання з розгляду.
Однак, на наступний рік, у червні 2019 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 19.06.2019 № 746 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 р. № 91», що стосувалася скорочення граничної чисельності працівників районних державних адміністрацій на 50%, яка була опублікована 30.08.2019 в офіційному виданні (Урядовий кур’єр – № 165) та набирала чинності з 01.01.2020 року.
Зазначена постанова не опрацьовувалася сторонами соціального діалогу і не виносилася на розгляд урядових комітетів.
Рішенням Голови Профспілки терміново був створений Робочий штаб для здійснення комплексу заходів по захисту трудових прав працівників райдержадміністрацій. Направлений лист Кабінету Міністрів України, у якому Профспілка зазначила щодо не підтримання у такий спосіб рішення скорочення держслужбовців. Проведені робочі зустрічі за участю фахівців Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Державного центру зайнятості, Секретаріату КМУ стосовно обговорення рекомендацій щодо оптимізації чисельності працівників місцевих держадміністрацій. Профспілка надала пропозиції щодо необхідності функціонального обстеження, диференційованого підходу, соціальних гарантій для вивільнених, дотримання трудового законодавства.
Завдяки вчасним та активним діям Профспілки, замість запланованого скорочення 50% (27 тисяч осіб) держслужбовців місцевих держадміністрацій, відбулося скорочення 34% (18147 осіб, у т.ч. 7978 вакантних посад, або 44% від загальної кількості скорочення осіб).
Водночас, після початку роботи нового складу Кабінету Міністрів України прийнята ще одна постанова від 03.11.2019 № 926 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 р. № 746».
Через прийняття двома складами уряду зазначених постанов щодо скорочення державних службовців районних державних адміністрацій та виплати їм всіх компенсаційних виплат, в кошторисах РДА на 2020 рік суттєво невистачило коштів. Тому перед Урядом Профспілкою піднято цілу низку проблемних питань щодо недостатнього забезпечення фінансування видатків на оплату праці, в першу чергу районних державних адміністрацій у 2020 році з відповідними розрахунками, що були підкріплені інформацією з місць (лист Міністру Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 № 48).
У квітні 2020 року внесені зміни до Державного бюджету, збільшені видатки на оплату праці ОДА в обсязі 0,6 млрд. грн.
Однак, збільшення видатків на оплату праці місцевим державним адміністраціям на 12 – 17% не вирішило у повному обсязі питання потреби коштів, у зв’язку із чим, Профспілка і надалі продовжує моніторити стан виплати заробітної плати державним службовцям, і особливо на рівні місцевих державних адміністрацій та продовжуватиме роботу щодо недопущення звуження їх трудових прав.
У звітному періоді, з питань фінансування видатків на оплату праці органів виконавчої, у тому числі і на оплату праці облдержадміністрацій, Центральним комітетом, регіональними, районними, первинними організаціями Профспілки було направлено звернень до: Голови Верховної Ради України –53, Прем’єр-міністра України – 63, голів профільних комітетів ВРУ – 34, Представнику ФПУ у Верховній Раді України – 12, народним депутатам України – 1287.
Так, у 2016 році, у Державному бюджеті України видатки на оплату праці всіх органів державного управління закладено у сумі 85187 тис. грн., а у 2020 році – 187 778 тис. грн., що на 220,4 відсотків більше ніж у 2016 році.
Що стосується фінансування оплати праці обласних та районних державних адміністрацій, то у 2016 році видатки на оплату праці складали 3845,8 тис. грн., у 2019 – 7308,2 тис. грн. (що на 190% більше, ніж у 2016 р.), а у 2020 році – 5935,6 тис. грн., що на 154,3% відсотків більше.
При цьому загальна чисельність державних службовців місцевих державних адміністрацій у 2019 році (за державною програмою) була зменшена на 50%, у порівнянні з 2016 роком.
Водночас, порядок використання коштів державного бюджету, зокрема коштів на оплату праці, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Профспілка, у звітному періоді тісно співпрацювала з Секретаріатом Кабінету Міністрів України, Міністерством соціальної політики України, Національним агентством України з питань державної служби та щорічно опрацьовувала проекти постанов КМУ щодо питань оплати праці працівників державних органів та посадових осіб органів місцевого самоврядування.
Так, наприклад постановою КМУ «Питання оплати праці працівників державних органів» від 18.01.2017 № 15 визначалися розміри посадових окладів, затверджувався механізм та критерії застосування стимулюючих виплат державним службовцям. Проте, Профспілкою, у грудні 2016 року, опрацьований проект зазначеної постанови та через неузгодження окремих його позицій, не погоджений. Зауваження до проекту та пропозицію доопрацювати його, було направлено розробнику постанови – Міністерству соціальної політики. За ініціативою Профспілки відбулися робочі зустрічі з фахівцями Мінсоцполітики. Наступна постанова КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15» № 71 була прийнята 08.02.2017 року, з урахуванням зауважень та пропозицій Профспілки.
Урядом щороку, як правило, затягувалося прийняття постанов щодо умов оплати праці посадових осіб органів місцевого самоврядування, що негативно впливало на умови та розміри їх оплати праці, погіршувало морально-психологічний клімат у колективах.
З метою захисту прав та інтересів членів Профспілки, працівників органів місцевого самоврядування, Профспілкою здійснювалася низка заходів щодо вирішення цих питань, а саме: перемовини та консультації з Секретаріатом Кабінету Міністрів України, Міністерством соціальної політики України, Міністерством фінансів України, Міністерством регіонального розвиту, будівництва та житлово-комунального господарства України.
Окремі сподівання покладалися на Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування», однак після ветування його Президентом, зазначені питання залишились не вирішеними. У зв’язку із цим, Профспілка щороку зверталася до Уряду з метою врегулювання питань оплати праці працівників органів місцевого самоврядування, перегляду (осучасненню) розміру їх посадових окладів, шляхом прийняття відповідних постанов.
Так, наприклад, у квітні 2017 року, направлено звернення КМУ щодо врегулювання умов оплати праці зазначеній категорії працівників, зокрема збільшення розміру посадових окладів шляхом внесення змін до діючих нормативно-правових актів. Результатом стало прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 353 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».
Впродовж звітного періоду до Профспілки на опрацювання надійшло 608 таких актів, що на 299 більше, як у минулому звітному періоді (309 – у минулому). Серед них – 89% щодо внесення змін у законодавство, яке регулює трудові права та соціально-економічні інтереси членів Профспілки.
Зазначена робота Профспілки у звітному періоді щодо захисту трудових прав та соціально-економічних інтересів її членів дала позитивний результат.
Так, за даними Державної служби статистики станом на 01.09.2020 року середня заробітна плата працівників державного управління становить 15660 грн., що на 286,8% більше у порівнянні з вереснем 2016 року (5461 грн.).
Водночас, для Профспілки залишається пріоритетним завданням – відновлення норми Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889, а саме встановлення розміру посадового окладу групи 9 на рівні двох мінімальних заробітних плат, або розміру середньої заробітної плати в Україні та прискорення прийняття нового Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
У звітному періоді Профспілка разом з іншими профспілками бюджетної сфери продовжувала роботу по відновленню функціонування в повному обсязі ЄТС.
Слід зазначити, що підвищення з 1 січня 2017 року мінімальної заробітної плати вдвічі (3200 грн.) та базового тарифного розряду ЄТС до рівня прожиткового мінімуму для працездатних осіб сприяло за звітний період зростанню зарплат працівникам галузей освіти, охорони здоров’я, культури, соціальної сфери.
За даними Державної служби статистики станом на вересень 2020 року середня заробітна плата працівників бюджетної сфери залишається на рівні 73,2% від середньої по економіці, зокрема в освіті – 80,0%, охороні здоров’я -72,5%, соціальній сфері – 71,7%, культурі – 68,5%.
З метою покращення зазначеної ситуації Профспілка подала Уряду пропозиції до проекту Бюджетної декларації на 2020 – 2022 роки, зокрема з питань, що стосуються оплати праці працівників бюджетного сектору:
Прикладами результативних домовленостей у сфері оплати праці госпрозрахункових підприємств можуть служити переговори між Профспілкою та Департаментом поліції охорони і Державною службою України з надзвичайних ситуацій.
Так, в рамках переговорного процесу при укладанні Галузевої угоди з Департаментом поліції охорони на 2019 – 2021 роки були досягнуті домовленості про підвищення розміру посадового окладу працівників поліції охорони (мінімальний розмір посадового окладу робітника І розряду – 4200грн.); виплату одноразової грошової винагороди за сприяння розширення обсягів послуг поліції охорони; збільшення премії електромонтерам ОПС, електрозварникам ручного зварювання з 20% до 50%; преміювання працівників за підсумками роботи за звітний період, до ювілейних дат, професійних свят, до державних свят, заохочення працівників учасників у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, ветеранів Другої світової війни, учасників антитерористичної операції на сході України.
Відповідно до інформації, наданої адміністрацією Департаменту поліції охорони, середня заробітна плата працівників Департаменту станом на 01.09.2020 склала 18949 грн., що на 213,3% більше за цей же період 2016 року (8882грн.).
А під час переговорів з Державною службою України з надзвичайних ситуаційбуло ухвалено, що мінімальний розмір тарифної ставки (окладу) працівника І розряду встановлюється на рівні 120% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законодавством.
За умов подальшої зміни законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб підприємства у складі відання ДСНС, зобов’язані переглянути мінімальний розмір тарифної ставки І розряду з дня запровадження нового законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У свою чергу це суттєво позначиться на коефіцієнтах співвідношень мінімальної місячної тарифної ставки робітників за видами виробництв (робіт).
Крім того, змінами до Галузевої угоди у 2019 році передбачено підвищення на 30 відсотків тарифних коефіцієнтів для працівників гірничорятувальних (аварійно-рятувальних) загонів ДСНС, а також підвищення на 25 відсотків тарифних коефіцієнтів для працівників Медичного реабілітаційного центру «Одеський».
Відповідно до інформації регіональних організацій профспілки за звітний період в організаціях, установах та на підприємствах, де функціонують організації Профспілки, заборгованість по виплаті заробітної плати відсутня. Разом з тим, проявляючи профспілкову солідарність, Профспілка підтримує ініціативу профспілок виробничої сфери стосовно внесення змін до законодавчих актів з метою посилення механізму компенсації за затримку заробітної плати.
Обстоювання права на гідну заробітну плату спілчан для нашої Профспілки було і залишається пріоритетним завданням.
* надсилаємо тільки корисну інформацію / * ваші данні не потраплять до третіх лиць
