Порядок відсторонення та його документальне оформлення

Відсторонити працівника від роботи усно чи просто на словах не можна. Якщо працівник просто без відповідних документальних підстав перестане з’являтися на роботі його можуть звільнити за прогул без поважних причин (нез’явлення працівника).

Щоб документально оформити відсторонення працівника потрібно:

1. Видати наказ (розпорядження)про відсторонення від роботи, до якого додаються документи щодо підтвердження обставин відсторонення. Наказ (розпорядження) має містити підстави та строки відсторонення.
2. Ознайомити працівник під підпис.

Приступити до роботи знову працівник може після того, як буде усунено підстави або закінчиться термін відсторонення. Якщо в наказі (розпорядженні) про відсторонення працівника від роботи не визначено строк відсторонення, то видається наказ (розпорядження) про допуск його до роботи.

Наслідки відсторонення працівника

За загальним правилом відсторонення від роботи працівника здійснюється без збереження заробітної плати.

Період відсторонення від роботи працівника без збереження заробітної плати не зараховують до стажу, що дає право на щорічну відпустку (ст. 82 Кодексу законів про працю та ст. 9 ЗУ «Про відпустки»).

Важливо! За період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати сплата страхового внеску на соціальне страхування не здійснюється, і такий період до страхового стажу не зараховується.

У випадку відсторонення працівника від роботи з припиненням виплати заробітної плати, допомога по тимчасовій непрацездатності також не надається, оскільки передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі, як повна або часткова компенсація заробітної плати, котру вона втрачає внаслідок захворювання, або інших страхових випадків (ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Оскарження відсторонення

Перший варіант – звернутися до комісії з трудових спорів на підприємстві. Комісія зобов’язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження.

Другий варіант – звернення працівника до суду з позовною заявою. Позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. Згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного суду України, викладеними у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв’язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (стаття 235 КЗпП).

юристки ГО “Трудові ініціативи” Надія Йолкіна та Катерина  Швець.

За матеріалами ГО “Трудові ініціативи”: http://trudovi.org/show-news/Trudovi-prava/vidstoronennia