Статтею 56 КЗпП України передбачено, що за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Роботодавець не може самовільно встановити вам неповний робочий час, оскільки це є зміною істотних умов праці! Про це працівник має бути попереджений за два місяці!
У разі написання працівником заяви про встановлення йому неповного робочого часу, він має зазначити наступне:
* надсилаємо тільки корисну інформацію / * ваші данні не потраплять до третіх лиць
