Щоб вшанувати всіх, хто загинув у цій війні — за Україну, за свободу, за життя. І всіх, хто вже ніколи не повернеться, але назавжди залишився з нами — у серці, у пам’яті, в нашій спільній історії.
Ми згадуємо кожного — хто віддав життя на фронті, хто загинув у тилу, хто не повернувся з полону, хто зник безвісти в окупації.
Тих, хто поліг, виконуючи службовий обов’язок. Тих, хто пішов із життя — просто на своєму робочому місці.
Вічна вдячність.
Вони з нами. Назавжди.
Також, ми згадали і тих, хто був частиною нашої профспілкової родини:
Валентина Олександрівна Лясковська — голова Херсонської обласної організації Профспілки, людина великої внутрішньої сили, яка впродовж майже 36 років була серцем і обличчям нашої організації. Вольова, мудра, справжня. Її приклад лідерства — досі з нами.
11 років тому, 1 квітня 2014 року, ми провели Валентину Олександрівну в останню путь. Але пам’ять про неї живе в наших спогадах, у справах, у словах.
Андрій Анатолійович Незбай — член президії Херсонської обласної організації Профспілки, голова Білозерської районної організації Профспілки, активіст і вірний друг. Він пішов із життя у 2024 році, але кожна добра справа і кожен спогад про нього — живе.
Їхні фрази стали цитатами. Їхній гумор — легендою. А пам’ять про них — частиною нашої профспілкової історії.
Ми дякуємо.
Ми пам’ятаємо.
Ми продовжуємо.
За тих, кого вже немає.
За тих, хто поруч.
За тих, хто прийде після нас.
* надсилаємо тільки корисну інформацію / * ваші данні не потраплять до третіх лиць
