ВИСТУП ПРЕЗИДЕНТА ЄВРОКОМІСІЇ УРСУЛИ ФОН ДЕР ЛЯЄН НА 15-У КОНГРЕСІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОНФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК

Пане президенте Лоран Берже!

Генеральний секретарю, шановна Естер Лінч!

Пані та панове!

Шановні делегати національних профоб’єднань!

Мені дуже приємно бути тут з вами в Берліні і святкувати вашу 50-ту річницю – півстоліття існування ЄКП. І протягом цих півстоліття ЄКП невтомно робила свій внесок у те, щоб зробити Європу кращим місцем. Ви – ті, хто дає трудящим право голосу. Саме ви мобілізуєтесь рік за роком – і коли ви піднімаєтеся сходами, ви бачите різні етапи цієї подорожі – за справедливі зарплати та гідні робочі місця. Ви очолювали кампанії за гендерну рівність та рівну оплату праці. Якщо сьогодні Європа має найвищі трудові стандарти у світі, то це також завдяки вашій відданості справі. Тому сьогодні я хочу не лише привітати вас, але й від щирого серця подякувати вам, і не лише всім вам, присутнім у цій залі, але й багатьом тисячам профспілкових активістів, які день за днем працюють на місцях, – велике спасибі за те, що ви робите.

Де ми знаходимося сьогодні? Вже 30 років ми маємо єдиний ринок. Але у нас дуже особливий Єдиний ринок. Це не просто ринок, це соціальна ринкова економіка. І це має велике значення. Він ніколи не мав єдиною метою ринкову ефективність і лібералізацію ринку. Навпаки, наша соціальна ринкова економіка функціонує завдяки постійному діалогу між профспілками, асоціаціями роботодавців та урядами. Отже, це модель, в основі якої лежать добре відомі колективні переговори. І це не є даністю, ми завжди повинні мати це на увазі.

Ми знаємо, що в деяких частинах світу метою всієї економіки є лише максимізація прибутку – чистий капіталізм. Тут, в Європі, трудящі і суспільство також повинні отримувати вигоди. У нас є чітка домовленість. Отримувати прибуток – це абсолютно нормально, але кожен має отримати свою справедливу частку. Але ми також знаємо, що є й інші частини світу, де основний економічний курс визначає держава, уряд або, що ще гірше, партія. І ця партія прагне до тотального контролю над бізнесом і людьми. І знову ж таки, в Європейському Союзі ми відрізняємося від інших. Так, уряди встановлюють правові рамки під демократичним контролем, але соціальні партнери стежать за тим, щоб ці правила були адаптовані та відповідали потребам компаній і працівників.

Європейська соціальна ринкова економіка – це, звичайно, бізнес і можливості. Але це модель, яка водночас дбає про людей, про громади. Йдеться про кожного з нас і про суспільство в цілому. Таким чином, ставити людей на перше місце – це ключовий фактор успіху європейської соціальної ринкової економіки. Цей підхід, орієнтований на людину, також має бути нашим компасом у мінливому світі. Ми стикаємося не лише з більш конкурентним глобальним середовищем, але й з глобальним потеплінням, розумнішими технологіями та старіючим суспільством, якщо назвати лише деякі з них. І ми знаємо, що європейський успіх у цьому новому світі не дається просто так. Але я думаю, що ми маємо хорошу стартову позицію завдяки сильним позиціям наших компаній, нашому унікальному Єдиному ринку, інноваційній потужності нашої науково-дослідницької спільноти та видатним навичкам нашої робочої сили. Тому я вважаю, що перед нами відкриваються величезні можливості, за які ми повинні вхопитися.

Візьмемо чисту і цифрову економіку. Вона вже створює незліченну кількість робочих місць. Наприклад, якщо ви подивитеся на європейську індустрію акумуляторів, вона потребуватиме 800 тисяч додаткових кваліфікованих працівників лише протягом наступних двох років. Або подивіться на сонячну енергетику. До 2030 року їй знадобиться один мільйон додаткових робочих місць, кваліфікованих працівників – це вдвічі більше, ніж ми маємо сьогодні.

Водночас ми повинні чітко усвідомлювати, що перед нами стоїть багато викликів: зростаюча автоматизація; відсутність адекватних навичок для нових завдань завтрашнього дня; глобальна гонка за субсидіями; і, звичайно, нові форми роботи, для яких старі правила просто не підходять. Тож наша соціальна ринкова економіка повинна йти в ногу з цим мінливим світом. Саме тут нам потрібні ви. Ви потрібні нам, тому що, як профспілки, ви знаєте, що турбує трудящих. Ви знаєте, де наші правила більше не відповідають поставленим цілям і потребують оновлення. Ви знаєте перевірену систему колективних переговорів між сильними профспілками та роботодавцями, яка є конкурентною перевагою Європи в часи змін. Тому що вона допомагає нам балансувати між новими можливостями та новими ризиками, між економічним успіхом та успіхом для людей. І в центрі всієї цієї діяльності має бути людина. Або, кажучи вашими словами: ми робимо це разом, але ми робимо це «разом, за справедливу угоду для трудящих». Такою має бути наша мета.

Дозвольте мені навести кілька прикладів. Перш за все, я вважаю, що кожен повинен отримати справедливий шанс вийти на ринок праці. У нас рівень безробіття становить 6%. Це чудово, це величезний успіх. Це найнижчий рівень за всю історію спостережень. Ми ніколи не мали такого рівня безробіття за місяць, як зараз.  Але в той же час у нас рівень безробіття серед молоді становить 14%. Цього не може бути. Ми завжди говоримо, що молодь – це наше майбутнє. Тож якщо ці молоді люди хочуть вийти на ринок праці, а у них немає шансів – 14% безробіття – що ж, давайте зробимо так, щоб їхнє майбутнє могло початися вже зараз, давши їм шанс вийти на ринок праці. Саме тому ми запровадили Молодіжні гарантії: кожен молодий європеєць повинен мати можливість працевлаштування, кожен молодий європеєць повинен мати принаймні можливість пройти стажування. Ми скаржимося на брак кваліфікованих кадрів? Що ж, давайте просто адекватно інвестувати в цей величезний потенціал, який існує. Молодь – це наше майбутнє, давайте інвестувати в неї.

Другий приклад. Занадто багато жінок змушені звільнятися з роботи, коли вони вирішують народити дитину. Це просто неправильно. Ці жінки беруть на себе відповідальність і хочуть працювати, щоб заробляти гроші для своєї родини. Це найкраще, що може статися з нашим суспільством. Це молоді люди, які хочуть взяти на себе відповідальність – економіка потребує їхніх навичок – а ми ускладнюємо їм життя? Як так можна? Саме тому ми запровадили Дитячі гарантії. Ми хочемо, щоб усі сім’ї могли дозволити собі догляд за дітьми та ранню освіту для своїх дітей. Це розширення прав і можливостей батьків, це освіта для дітей і це навички для нашої економіки. Саме в цьому полягає суть Дитячих гарантій, і давайте зробимо це реальністю на місцях. Це дуже важливо.

Третій аспект. Справедливість є наріжним каменем нашої соціальної ринкової економіки. Не повинно бути такого поняття, як бідність серед працюючих. Кожен, хто працює повний робочий день, повинен мати можливість заробляти на життя. Я думаю, що це основний принцип нашої соціальної ринкової економіки. Тому, друзі мої, я дуже рада, що ми зробили історичний крок і прийняли Європейську директиву про мінімальну заробітну плату. Настав час, коли праця повинна оплачуватися. І насправді, робота повинна оплачуватися для всіх: і для чоловіків, і для жінок. Немає жодного аргументу, чому за однакову роботу жінка повинна отримувати менше, ніж чоловік. Жодного аргументу не існує. Ось чому ми зараз маємо Директиву про прозорість оплати праці. Це базовий принцип рівності, він нарешті закріплений у законі. Рівна праця заслуговує на рівну оплату.

Четвертий аспект. Під час COVID-19, коли наші вулиці спорожніли, наша економіка зупинилася, а життя призупинилося: саме тоді ми разом створили першу в історії Європи схему короткострокової зайнятості. Я знаю, що це багатослівне слово, але абревіатура говорить сама за себе – SURE. SURE врятувала мільйони європейських робочих місць у всіх частинах Союзу. І це дало нашим компаніям фору наприкінці пандемії, коли економіка знову почала зростати, тому що ці компанії не звільнили своїх працівників, а зберегли кваліфікованих спеціалістів на робочих місцях. Це і є соціальна ринкова економіка в її найкращому прояві. У кожному з цих досягнень, про які я щойно згадала, ЄКП зіграла важливу роль. Сподіваюся, ви пишаєтеся цими досягненнями так само, як і я.

Наша робота далека від завершення. У світі, який швидко змінюється, ми повинні продовжувати надавати захист, винагороджуючи при цьому ефективну роботу. Ця робота є особливо складною в нових секторах, де технології докорінно змінюють правила гри. Подумайте лише про величезні стрибки у сфері штучного інтелекту, які ми спостерігали лише за останній рік. Звичайно, штучний інтелект може значно підвищити продуктивність компаній в усіх сферах. Але ми також бачили, як компанії використовують ШІ для «найму і звільнення» своїх працівників. Приблизно чверть (25%) європейських компаній планують використовувати інструменти штучного інтелекту для підтримки процесів підбору персоналу, і ті ж самі інструменти можуть бути використані для автоматичного звільнення. Кожен алгоритм розробляється програмістом. Ця людина має певний досвід та упередження. Тож жоден з алгоритмів не є вільним від упереджень. Тому ми повинні бути дуже чіткими: нікого не можна звільняти через алгоритм. Цього не може бути. Нам потрібні правила. Тому відповідь на виклики, які ставить перед нами штучний інтелект, – це насамперед принцип. Цей принцип називається «людина контролює все». Це має бути наш основоположний принцип для всього.

У нашій пропозиції щодо платформної роботи ми запропонували новий комплекс правил щодо використання автоматизованих систем для управління платформними працівниками. Це означає, що автоматизовані рішення повинні перевірятися людьми. Це хороший перший крок. Але алгоритми все частіше визначають роботу за межами трудових платформ. Отже, пані та панове, ми дуже уважно стежимо за потенційною необхідністю регулювати використання алгоритмів у сфері праці в більш широкому сенсі. Наприклад, Законом про штучний інтелект ми встановили чіткі правила для ризикованих застосувань штучного інтелекту, щоб компанії та програмісти могли розвиватися і вдосконалюватися, але при цьому громадяни та їхні права завжди були під захистом. Це мінімум, що ми повинні зробити.

Нарешті, всі працівники заслуговують на можливість розвиватися та вдосконалюватися протягом своєї кар’єри. Ми повинні створити кращі умови для навчання впродовж усього життя. Профспілки вже багато років є лідерами в цьому питанні – велике вам спасибі за це. Ви уклали угоди з вугледобувними компаніями про перекваліфікацію працівників після закриття шахт – ви показали, що це можливо. Ви розробили рішення з енергетичними компаніями для навчання їхніх працівників новим джерелам енергії та енергоефективності – це можливо. Як Ви зазначили, Естер, навички повинні розглядатися не як витрати, а як актив. Саме тому ми вперше встановили європейську ціль щодо навичок. До 2030 року ми хочемо, щоб щонайменше 60% дорослого населення щороку проходили навчання. Ми оголосили 2023 рік Роком навичок і запустили Пакт про навички. Ми узгоджуємо потреби компаній з відповідним навчанням для працівників, щоб допомогти мільйонам європейців підвищити кваліфікацію та перекваліфікуватися. Ще у 1980-х роках Жак Делор говорив про право на навчання впродовж життя. Тож настав час втілити його в життя.

Дорогі друзі!

Основною обіцянкою соціальної ринкової економіки є процвітання при одночасному захисті та розширенні прав і можливостей трудящих. Це обіцянка, яку наші батьки, діди та прадіди дали нам. І я хочу, щоб ця обіцянка була правдивою сьогодні для всіх європейців, для наших дітей і наших онуків. Це має бути правдою для молодих жінок і чоловіків, які хочуть мати дітей і продовжувати просуватися в кар’єрі. Це має бути правдою для тих, хто втратив роботу на півдорозі своєї кар’єри і заслуговує на нову можливість. Це має бути правдою для тих, хто пропрацював десятки років і тепер хоче гідно вийти на пенсію. Це є абсолютною необхідністю, яка випливає з соціальної ринкової економіки. Це обіцянка справедливої угоди між працівниками та роботодавцями, основний принцип нашої соціальної ринкової економіки. Незалежно від того, які виклики чекають на нас, незалежно від того, як швидко змінюється світ навколо нас, ми можемо і повинні залишатися вірними європейській обіцянці: ставити людей на перше місце.

Дякую вам за 50 довгих років чудової роботи, важкої праці. І дозвольте мені побажати вам всього найкращого ще принаймні на 50 років у соціальній ринковій економіці Європи.

Дуже вам дякую. На все добре.

https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/speech_23_2926

Бажаєте отримувати профспілкові новини першими?

    * надсилаємо тільки корисну інформацію / * ваші данні не потраплять до третіх лиць