Право на відпочинок: зміни на період воєнного стану

Як працівнику чи працівниці взяти щорічну основну відпустку під час воєнного стану? Перш за все слід зазначити, що у зв’язку із введенням воєнного стану порядок надання відпусток не змінився – щорічні основні відпустки мають і надалі надаватись згідно з графіком відпусток, який діє на підприємстві.

Працівник згідно з графіком має право скористатись щорічною основною відпусткою, а роботодавець відмовляє? Можливий алгоритм дій для працівника та працівниці. Виняток!Роботодавець може відмовити, якщо працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо).

Яких же змін зазнало законодавство про щорічну основну відпустку на період воєнного стану? У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. Тобто роботодавець має право надати працівнику в період дії воєнного стану відпустку тривалістю понад 24 календарних днів за рахунок власних коштів. Надання відпустки більшої тривалості є правом, а не обов’язком роботодавця. Тому працівникам, тривалість щорічної основної відпустки яких складає більше ніж 24 календарних дні, наприклад, особам з інвалідністю чи педагогічним працівникам, може бути надано за рішенням роботодавця таку відпустку повної тривалості.

Як діяти, якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, а роботодавець надає тільки 24 кл.дн.? 

У такому випадку для працівника можливі наступні варіанти:

Відпустка без збереження заробітної плати

Станом на сьогодні існує два варіанта так званої воєнної відпустки без збереження заробітної плати (відпустки за свій рахунок). Одна надається на підставі ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відпустки», а інша – на підставі ч. 4 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Відмінності між даними видами відпусток нижче у таблиці.

Звертаємо увагу, що особливістю надання відпусток без збереження заробітної плати є те, що вони надаються тільки за бажанням працівника. Тому будь-яке примусове відправлення працівників у відпустки без збереження заробітної плати є грубим порушенням законодавства про працю.

Інші види відпусток

Як і раніше, працівник має право протягом періоду воєнного стану на щорічні додаткові, соціальні, навчальні та інші  відпустки тривалістю та на умовах, визначених законодавством про відпустки. Тобто у даному питанні законодавство не зазнало змін. Тому, наприклад, якщо працівник чи працівниця, має двох або більше дітей віком до 15 років, чи статус одинокої матері, батька, то їм має і надалі надаватись щорічна додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів за їх заявою.

Якщо працівник виїхав  на більш безпечну територію України чи за кордон, яким видом відпустки слід скористатись?

1. Щорічна основна відпустка. Наприклад, якщо працівник має право на щорічну основну відпустку згідно графіку відпусток; або ж якщо це не шкодить виробничому процесу на підприємстві та роботодавець не проти, то він може перенести відпустку працівника на інший необхідний для працівника період (не обов’язково). Перелік категорій працівників, яким щорічні відпустки за бажанням надаються в зручний час. Бажання даних працівників щодо вибору часу відпустки мають бути враховані роботодавцем і після затвердження графіку.
2. Відпустка без збереження заробітної плати на підставі частини 1 статті 26 «Про відпустки» (надається за домовленістю між працівником та роботодавцем на період воєнного стану).
3. Відпустка без збереження заробітної плати на підставі частини 4 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (надається в обов’язкову порядку за заявою працівника, але не більше ніж на 90 календарних днів протягом дії воєнного стану). 

Але слід зазначити, що у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Катерина Швець